Get Out From Your Comfort Zone

   Для всіх, кому нудно, а також для тих, хто хоче чогось нового і цікавого - в мене є ідея!
   Не секрет,  що знання мо цінується зараз на нереальному рівні. Скажімо так, із кожною додатковою мовою, шанси на краще життя зростають і зростають.
   І не лише це. Як хтось там колись казав: "вивчаючи нову мову - ти проживаєш ще одне життя". І щось в тому є, так мені здається.
   Тепер про інше... Знаю, знаю, як нудно і як нерально себе заставити сісти і читати граматику. І от нещодавно друзі наштовхнули мене на ідею. Яка називається Language Exchange Club.
   У Кракові це дуже популярна група на Фейсбуку. Ну, дивного нічого немає, адже Краків - це дость таки international city. Але подивилась я сьогодні ВК і бачу, що і у Львові так є!
   І знаєте що? Це супер-крута опція.
   По-перше, спілкуєшся з носієм мови, що ні з чим не порівняти. По-друге, проводиш час весело і знаймишся з цікавмим людьми. По-третє, не просто вчиш слова, а вчиш ще й культуру. Ну і по-четверте, це абсолютно безплатно. Крім цього ти вчиш когось мови, яку знаєш сам. І це класнооооо !!!
   Скажу чесно, сьогодні в мене був перший урок італіської. Порівнюю це з тим, як я сиділа в інтернеті і робила якісь дурнуваті тести, розмовляючи з комп'ютером. Це зовсім не порівняти:)
   Так що дуже-дуже раджу спробувати :)
 
На добраніч! Good Night! Dobranoc! Buona Notte :)

Short Review on Master's Degree

   Ненавиджу, коли мені не вдається заплановане. А ще більше ненавиджу, коли я сама у цьому винна. Бо не вистачає то мотивації, то сили волі, то ще чогось. Я мушу це змінити. Немає більшого задоволення, ніж перемога над самою собою. Нічого кращого, ніж зробити те, що здається неможливим - немає.

    А на фоні цих внутрішньоособистісних (чи як їх ще можна назвати) конфліктів між "хочу" і "можу"... На фоні цього літо проходить дуже швидко і непомітно. Що я встигла? Я встигла отримати свій диплом магістра. Ну все, тепер я дипломований бухгалтер :) От тільки відразу ж після того, як я отримала ту пластикову табличку з надписом "диплом", бухгалтер в мені помер. Навіть здох, я б сказала. Одне мене радує - це визначеність, однозначна визначеність у тому, що бухгалтера-аудитора з мене не вийде. Я зовсім не відмовляюся від кар'єри і хорошої роботи - це, як і раніше, головна ціль мого життя. Але, все-таки, робота має приносити за-до-во-лен-ня. Це ж половина нашого життя. Вибрати справу свого життя - це ж майже як вийти заміж (може не надто вдале порівняння, але щось у тому є). Так от, на цій мінорній ноті 16 липня 2013 року я назавжди попрощалася зі своїм майбутнім бухгалтера, якому не доля здійснитися:) І це мене дуже навіть тішить, тепер стільки перспектив. Як там було в одній із фраз "будь тим, ким ти хочеш бути".

Дві години на жарі 25 градусів в прекрасних чорних мантіях 50-го розміру:) Саме про це я мріяла з дитинства.

А ще, як виявилось, шапка для моєї голови замала. Я так і не умудрилася якось більш-менш адекватно її натягнути. Тому спочатку я була схожа на ідіота з якогось дурнуватого мультфільму, а потім я просто поклала її зверху на голову і вона злітала при кожному подиху вітру:)

Ну а це, беззаперечно, найбільш вдалий кадр :D

     Підсумовуючи мій випускний, окрім сарказму можу сказати і те, що все-таки ці 5 років не пройшли даремно. Багато що склалося так, як треба. Багато шансів упущено, але якби обставини склалися якось по-іншому, я б не була зараз там, де я є. А я задоволена своїм місцем під сонцем. Тому все класно. Все було так, як треба. І навіть ця посвята, яка багато в чому була кумедна і нагадувала якусь пародію на те, що ми бачимо в американських фільмах, - все-таки це був дуже милий символічний крок в новий етап життя. Ура:)

Finish and New Start

Сьогодні я нарешті дойшла до того довгоочікуваного моменту і о так-так-так стала бакалавром))

Не дуже аж такааааа значна подія, але я все-одно щаслива) як мінімум томууууу, що тепер починається зовсім новий етап в моєму житті, принаймні в плані навчання точно) Поки про плани на найближче майбутнє говорити не хочеться, шоб все збулося, але перспективи мене трохи радують) Хоча б щось стається так, як планується))

Так от, тепер можна полегшено зітхнути і чекати поки надрукують наші дипломи))) Колись ше в школі страшенно не хотіла золотої медалі, бо то якось для мене було некруто)

А от свому червоному диплому я рада)) Єдине про шо я жалію - шо не прошила свій диплом в чорну книжку хаха А то синя якась не очєнь вийшла) Але то таке))

Трохи навіть сумно, шо все закінчилось. і хоч є ще 5 курс, проведу я його не зовсім в стінах політехніки томууууу вже можна починати сумувати за нашою альма-матер))) 

Як каже моя мама "горбатого могила виправить")) Ото фраза про мене)) Поки всі нормальні люди (14 штук) серйозно настроювались і повторювали текст виступу, я встигла зробити 40 фоток) Ну там просто світло гарно падало) Хоча фотки вийшли так не дуже) Особливо на передню камеру в нуль мегапікселів - то сильно)))

Одним словом, цей пост ні про шо) Просто вирішила похвалитись тим, шо я вже без 5 хвилин маю диплом хо-хо-хо)

А тепер можна реалізовувати всі травневі плани, яких вже трохи назбиралося)) Скоро буде про що тут написати)))