Are We Happy When We Choose To Be Happy?

    Today is the Day! Exactly perfect Friday night when i don't want to go out, don't want to be around many people, I just want to take a moment, plan loads of upcoming things, do something to get closer to my big 2017-goal (it's really big, seriously).
     So, I sometimes start writing something, and then I feel like it's not good time and place in my life to post it - because I don't really mean it at that exact moment. And I save drafts, little untold stories... Here's a good one. This one below I wrote some long long time ago, when I just moved to Cracow and I had this romantic mood, thinking of how things will be, dreaming a little bit.
   And guess what? It actually happened! Every single word I wrote down, sitting in the kitchen of dormitory - it indeed happened to me! Well, not in details, because I wrote more about general things, but still!
   And you know what - it gave me a lot to thinking. Before you reed the story below (if you are not yet bored to death :) - think of this first. My last two years really sucked. Some cool things happened (even a lot), but I was never never really happy. Because I had so many thoughts in my head, I cared so much, I expected the worst. And I never understood, that I actually dragged everything bad around me, like a magnet, just using my thoughts. I don't know what happened, but just recently it has changed! I stopped looking for bad in all good and guess what? Yeah, January 2017 has been one of greatest times of my life for last ages! So many nice things happened and I truly appreciated them. Bad things happened too! Some people, for example, acted not like I expected - so what? I just got this amazing thing lately - it simply means they were wrong people for me :) Work was not easy - but I handled one project, and I'm satisfied with results. There was serious illness in my family, which literally knocked me down - but eventually things got much much better! And so, I'm happy. I'm happy not because of anything, I'm happy, because I am! And nothing gonna change it :) Because this is something inside me. This is something inside YOU :)

  And last, but not the least - below post is very up-to-date, because it represents what I've gone through in Cracow. And I have a decent feeling, like this chapter of my life is moving towards it's end... We'll see :)

P.S. Devoted to Everyone Whom I Met During Last 4 Years :) Written in 2013...

   There is going to be a lot of things - success, love and adventures. And then will come pain too, it will maybe make you crazy, you gonna cry and shout and be really really in despair. And after you gonna laugh a lot too. You will be happy in some moments. No matter where, no matter why. And you gonna be very unhappy too.You gonna succeed in many things. You will have a chance to meet a lot of beautiful people - but you will not be able to love often - and no, you don't meet soulmates on request! Maybe it will happen only once. And after maybe you'll love again. In a different way, as each kind of love is different! And you will have true friends - those who'll be around no matter the time and no matter the distance. You will have a lot of adventures, lots of good and bad dates, you will discover a lot of places. 

   And you will learn that it's possible to be unhappy at the most posh party in Italy or at the great restaurant in Paris. And on the contrary - you'll be unbelievably happy at the train station.

  You will learn, that parents grow older and this is something you can't change. You will learn - you grow older too.

  You will see, that you can't change the way you feel for some people. And you will see, you can learn how to accept new strangers in your life - and that it is not so bad. 

   There will be moments, when you get into the center of attention and moments when you're left totally alone - and both periods are worth going through.

   You will be loved. People will come to your life, will bring emotions, will teach you. And you will do the same.

  It will be hard, it will be fun, it will be truly amazing life! And you must (you must) appreciate each of those moments - no matter if they hurt you or made you fly - because all of them are unique and will never, never repeat in the same way. If you are afraid of something - don't be, always DO when in doubt, because it's always better to regret doing something than not-doing it. If you feel shit - that's ok, it will pass. If you feel too good to be true - remember, it is going to change as well.
   And when you don't know where life is taking you right now - relax, you gonna love it! 

  

Everything Works Out In The End

   Do You have that kind of dream?.. You know it's not right, not possible, not in this lifetime... But you still believe in it... If yes - You are not alone :) At least there are two of us. And the most pleasant thing about this "dream" - it's totally secret, no one in the whole world knows about it. You just carry it inside (hm, that feeling is kind of bittersweet)... This is never, never gonna happen - life turned too many times, leaving no chances at all. So yes, it's even a little bit sad.

   But it's a very nice and useful dream! I'm happy to have it. In the hardest moments of my life or at the times when I don't know if I should stop, go back or move forward - it's because of this dream - I move and I move in the right direction! And maybe I even cried a hundred times, because I can't always have what I want (and I always want to have what I want ha-ha)... So, yeah, even if I cry - it doesn't matter - because it is still my motivation number one, my secret power to handle a lot of things!

   If I ever told my friends about it - they would say it's very very wrong. So what? I believe there is Right type of Wrong! But still, some things are better left untold! Actually...most of the things are better left untold :) 

   Another spring has come. 25th in my life... I can't really believe it! So many things has gone, so many are over, and so much yet to come! What does tomorrow bring? I don't know and I don't want to, life is generous with surprises and thanks for that! I have my secret dream that will never come true and hundred of plans, which will work out for sure! What else can a girl dream about?..

   "Everything Works Out In The End" Kodaline ©

P.S. It feels almost like in Palm Springs here in Krakow :) Talking about goals - Coachella 2017, here we goooo :)

 

...

     Якби ми вчились так, як треба - то й мудрість би була своя. Якщо не помиляюся, то слова Шевченка. Чомусь останнім часом ця фраза постійно крутиться в моїй голові.

     Мені навіть здається, що ця фраза - прекрасний висновок, який можна зробити на п'ятому році навчання в двох інститутах, один з яких "європейський", а інший вважається третім за престижністю в Україні. По-моєму на випускному всім мають вручити не дипломи, а гарні кольорові заламіновані картки, на яких червоними буквами буде написана та фраза.

     Не те, щоб я жаліла тих п'яти років. В тих рамках, які нав'язані нам суспільством, від освіти ще ніхто не втік. А навіть якщо втік - то нічого хорошого з того не вийшло.

     Мені просто здається, що суть тої "освіченості" в заламінованій картонці. П'ять років переливати з пустого в порожнє про "ринкову економіку", п'ять років вчити один і той самий непотрібний предмет, тупо теоретичний, без ніякого застосування до реального життя. 

     По-перше, тих, хто складає навчальні "програми" пора давно перестріляти. По-друге, треба якось розширяти кругозір.

     Мені здається, що реальності більше навіть в художніх книжках, з яких можна взяти принаймні якусь ідею. Ідею, а не набір тупих визначень. Я чесно признаюся, з кожної дисципліни, яка записана в моїй заліковці (а за 5 років їх там назбиралося), нам розказували про "предмети і методи". І от, 23 грудні 2012 року, переживши кінець світу і покинувши еру Риб, я так і досі не розумію, що ж то таке - той "предмет і метод". Дибілізм.

     Хочу я подивитися хоча б на одну людину (крім викладача якогось чудо-предмету), якій десь пригодився чи "предмет" чи "метод".

     Ненавиджу ту всю систему, яка сприяє тупізму людей. Розвитку нуль. Просто зазубрення того, що давно до нас придумали і вирішили. 

     І знову. Замість того, щоб зробити щось корисне, прочитати якусь книжку нарешті - так от, замість того треба знову здавати якісь екзамени. Залік з цивільного захисту (шо за нахуй, я перепрошую ???). Прекрасно.

    А потім починається довга і нудна пісня з фраз, які так люблять говорити наші батьки, і викладачі, і взагалі всі, хто крутиться в тій системі. "Треба знайти яку-небудь роботу --- Треба заробити які-небудь гроші, щоб було чим платити за мінімальні потреби і задоволення --- Треба народити дітей і нав'язати їм думку, як важливо отримати хорошу освіту --- Треба зібрати гроші і відправити дітей вчитися --- Треба, щоб діти зубрили ту саму теорію, щоб могли потім знайти роботу". Чомусь згадалася книжка Р.Кійосакі і його теорія про "крисіниє бєга". Так-так, дуже влучно підібрана назва.

     Або ще одне "ой, зараз так важко знайти роботу, ніхто не хоче брати людей без досвіду роботи". Я не можу, ця фраза так мене веселить. Так гарно перефразовано, але я бачу це трошки по-іншому "ніхто не хоче брати людей тупих і без будь-яких ідей, нездатних придумати щось нове і принести хоч якусь користь". Тут зараз зі мною всі дуже б не погодились, знаю:) От тільки як тоді пояснити той факт, що дехто все-таки дечого в тому житті добивається? Якщо б нікого не брали на роботу, то ніхто б не працював. Я б зараз не могла написати цю статтю, бо не було б мого комп'ютера, не було б блогпосту, не було б Інтернету, ні світла. Ніхто б не придумав цього всього, бо ніхто б не працював за такою поширеною теорією. 

      Я навіть не знаю, чому мене так потягнуло на таку тему. Може тому, що в мене завтра екзамен з предмету, поверхневі знання з якого не пригодяться мені навіть в найбезглуздіших снах? А може тому, що мені шкода, що то все я зрозуміла не п'ять років тому, а трохи пізніше? А може тому, що страшно усвідомлювати за п'ять хвилин від магістерського диплому, що все це до сраки. А може тому, що "якби ми вчились так, як треба, то й мудрість би була своя".

     Добре, що вчитись ніколи не пізно, треба тільки знайти правильні шляхи і правильних вчителів:) Час, досвід, реальний світ, власні висновки і власні думки, власні точки зору. Краще вже думати не так, як всі, ніж жити, так як всі.

2012

За останні три-чотири роки в мене виробилася така-собі професійна звичка (я ж все-таки бухгалтер) - складати "річну звітність". Тільки не фінансову з активами і пасивами, а просто підбивати підсумки року. 

Часто мені говорять, що в моєму житті завжди відбувається щось цікаве. Але я цього не відчуваю. Навіть навпаки - подій мені завжди бракує. 

Мабуть це тому, що я ненавиджу буденність і навіть один день, проведений без нервів і емоцій - це даремно прожитий день.

Так як через тиждень по телевізору покажуть "галубой аганьок" і всі успішно, без кінця світу і всяких інших катаклізмів увійдуть до нового етапу буденності під назвою "2013", якраз час згадати все, що відбулося за минулих 365 (чи 366?) днів:)

І тааак, за цей рік я:

- переконалася на власному прикладі, що мрії здійснюються

- зрозуміла, що мрії бувають неправильні

- переконалася, що гроші вирішують далеко не все

- вирішила, що "вдало вийти заміж" не вирішує проблем

- зрозуміла, що найважливіше в житті - самореалізація

- в десятий раз переконалася, що треба побачити весь світ

- дізналася, що заробляти гроші самостійно - це круто

- усвідомила, що завжди треба вірити в себе

А ще я:

- отримала перший запис в трудовій книжці

- навчилася самостійно заробляти гроші

- закохалася (потім виявилось, що не зовсім)

- побачила принца Данії

- граф Данії зробив мені комплімент:)

- поїхала вчитись в Краків

- працювала в аеропорту, про що мріяла в дитинстві

- завела багато нових друзів

- прочитала багато нових книжок (нових для мене)

- дуже багато сміялася

- дуже багато фліртувала

- почула багато приємних слів

- мала всякі-різні пригоди і навіть боялася за своє життя:))

Напевно я щось забула, хороше швидко забувається. Але, я думаю, цього достатньо:) А скільки планів на 2013! От тільки озвучувати їх не  можна)

Сподіваюся, що кожному є що згадати:)

p.s. I want to have an amazing story to tell at the end of 2013