Так хочеться, щоб літо нікуди не втікало. Або принаймні осінь порадувала довгими і теплими вечорами. Нарешті скоро прийде мій час пакувати чемодани і це не може мене не бадьорити, але все ж осіння депресія не обійшла мене стороною - навчання, холодний вітер і дощ - це речі ніби й нормальні, але мені хочеться, щоб вони відбувалися не зі мною. А ще мені хочеться позитивних емоцій і навіть трохи романтики, мабуть це все через погоду.
І нарешті - сподіваюся, що рівно через два тижні в мене з'явиться багато чого цікавого, про що я зможу тут написати і ще в мене зовсім зникне час на інтернет і всякі соціальні мережі. Ура-ура. Але це все станеться ще не сьогодні і не зараз. Зараз якраз час для меланхолічних думок, в які можна зануритись, сидячи під ковдрою з велетенською чашкою чаю:)
