Showing posts with label photo. Show all posts
Showing posts with label photo. Show all posts

Sunday, May 15, 2016

Copenhagen. A Short Story


    “If I were to wish for anything, I should not wish for wealth and power, but for the passionate sense of the potential, for the eye which, ever young and ardent, sees the possible. Pleasure disappoints, possibility never. And what wine is so sparkling, what so fragrant, what so intoxicating, as possibility!” 

―  Søren Kierkegaard 
    
   Just a little bit of inspiration from our friend Søren, whose hometown I recently had a chance to visit.
  To say Copenhagen surprised me - is to say nothing. What a great feeling a traveler experiences, when a new destination exceeds expectations, I think you know what I mean :)

    The Streets...
   Probably first thing that attracts your eye is that there is no traffic jam or rush, because there is simply...no cars. When in my beloved Ukraine the biggest life goal and the most significant accessory of the social status is a luxury car, in Denmark (one of the richest countries in the world) - it is absolutely normal to bike. Bike with children in a special dedicated seat, bike with flowers in a basket, bike with groceries in a big bag, bike with your friends in a big box, located in front of your bicycle. I did not see overweight people in Copenhagen :) 
   City is so multicultural! This is obvious, as in any big capital, like London or Paris, you meet each and every nationality just around the corner. But there is also a lot of locals and they are visible, and that is a nice fact (because I remember in London it was kind of hard to find real English gentleman in the crowd).
    Copenhagen is super green! First time in my life I saw so many parks and they were really huge! A funny fact, that Assistens Cemetery (where Soren and Hans Christian Andersen were buried, by the way) is more like a park, then a cemetery itself. People come to sunbathe and do picnics there. Sounds like a perfect place to have eternal rest some day :)












   The People...
   What is the trait of self-confident and satisfied people, you tell me... I know - they don't give much f*ck about unimportant things. And I want to be like them :)
    The family that rent us an apartment was also very nice and I learn the fact, that in Copenhagen it's quite popular to let your own apartment (where you live Monday to Friday) for a weekend. Our landlords do this very often and they move to a country house for a weekend. Amazing way to travel like this, because we had a chance to live like true citizens of Cph!
   Of course - you should visit Free Town of Christiania when you're around - it's totally unique. No photos can be taken there, but apart from this not too many restrictions :)
   And yes, everyone speaks English! This is really some other nations should learn from Nordic countries - not to be ignorant and disrespectful to those, who do not speak "their" language. Of course I wish I did speak danish, maybe one day... But it makes life of a visitor so much easier, when you can simply ask and simply get an answer :) 






   The Food...
   My friends, let's be honest - Copenhagen IS expensive. Oh well, you just have to be prepared when going there that beer will costs euros, accept this fact and have fun! No point going on a travel and counting money all the time :)
   The fish is amazing - the street food we had at REBEL FOOD was worth all those calories! Walking around Norrebro district - go to a small cozy cafe to have some local beer at Cafe Auto :) 
    There is also totally opposite posh side of Denmark - at Lumskebugten we had a table booked near to one, where Prince of Denmark sometimes eats lunch with his family - yes, you pay more for a service (kind of a lot), but this is worth experiencing. 
   And finally meeting morning sun at Nyhavn canal while eating light Sunday breakfast at a small cafe Hyttefadet - was an amazing ending of our short trip. If you ever go to Copenhagen - I recommend to spend a nigh out at Nyhavn, nigh life is so cool there! We didn't have a chance, because we planned some other things, but now I feel like we obviously missed something important!









   And remember - you can't buy happiness, but you can buy a plane ticket - it's already half of the success :)

P.S. See You Soon

Tuesday, February 10, 2015

Being Boring

"...She said: we were never feeling bored
cause we were never being boring
We had too much time to find for ourselves
And we were never being boring
We dressed up and fought, then thought: make amends
And we were never holding back or worried that
Time would come to an end"










P.S. Дякую Євгену за приємну несподіванку річної давності! Ніколи не забуду цей період мого життя - це було кілка най-най-найважчих місяців мого життя. Коли я зараз згадую весну 2014 - я точно знаю: тепер я переживу і зможу точно ВСЕ! А ще я в моєму улюбленому татовому светрі :)

Wednesday, July 18, 2012

October And April

Люблю я Уайльда. В нього багато думок, які могли б бути моїми, якби я вміла їх так чітко виражати. Він написав колись (дослівно не пам'ятаю, але суть вловлюю) - є дві сумні історії: перша - це коли мрія не здійснюється, а друга - коли вона здійснюється...
Я дуже хочу кохання. Це не таємниця і нічого надзвичайного в тому нема. Звичайне банальне бажання кожної дівчини - взаємне справжнє кохання. Ніби все тут зрозуміло.
Але не все так просто. Довго я не могла зрозуміти сама себе - чому як тільки справа доходить "за крок до" отого всього "взаємного і прекрасного" воно перестає здаватись мені таким...Я просто втікаю.
А зараз я дійшла до висновку, що це не тільки нормально, а навіть правильно. Тому що в житті мають бути недосяжні речі. Щось таке, про шо можна мріяти. І не мати цього, зате уявляти перед сном і усміхатися засинаючи. Щось далеке від реальності і буденності. Для когось це може щось інше, не обов'язково любов. Але для мене це вона.
Можна знайомитись з новими людьми, навіть часом впускати їх в своє життя, але в серце - то табу. То така частинка, яка має залишитсь для мрій. Для фантазії. Просто, щоб було до чого прагнути. Просинатись і радіти, що є новий день і може сьогодні я зустріну свою дюбов. Самообман, який дає стимул радіти життю. Зовсім неромантично звучить, але в цьому насправді є своя романтика, навіть своєрідний трагізм. Трагічна ситуація. Знати, що зустрінеш тисячу людей за наступний тиждень і серед них може бути "Він", але напсравді не дозволити собі цього...Тому що весь сенс втрачається. Мрія - це мрія. Як тільки вона здійсниться - вона просто перестане бути мрією. А мрія має бути в кожного.


п.с. кліп - фігня, але пісня просто нереальна в ті моменти, коли хочеться постраждати моментом. дуже її люблю, вона одночасно викликає в мене і ностальгію за чимось далеким-далеким і минулим, і одночасно ж - прекрасно вписується в ті моменти, коли хочеться помріяти про щось нереальне, від чого знов-таки стає сумно. сумно по-доброму.

Monday, July 2, 2012

Lifehouse – Sick Cycle Carousel

Стидно признатися, але в моєму дитинстві було два тяжкі моменти - я ніколи не була в ззопарку і ніколи не каталася на качелях в парку Культури) Вчора одну з тих прогалин я заповнила, якщо можна так сказати - проїхала коло на отій такій великій-великій штуці, яку називають колесом огляду. Тепер я хочу на американські гірки, якісь такі особливо екстримальні. Взагалі хочеться трохи екстріму додати в ту суміш подій, яка називається Літо 2012. Але це літо не для екстріму, це літо змінює моє життя, це літо прийняття серйозних рішень. А екстрім почнеться з осені, це я вже точно знаю, вже все сплановано і передбачено, от тільки про плани розповідати поки не хочеться:)
Нічого геніального в тій фотографії нема, я в курсі) Зате скільки душі я в нех вклала))



п.с.останнім часом мене все частіше переслідує думка, як правильно - жити моментом чи більше думати про майбутнє. не можу визначитись, бо намагаючист влаштувати майбутнє, втрачається стільки позитивних секунд сьогодні. це мене лякає. але все-таки життя непогана штука, якщо ставитись до нього легко)

Monday, June 25, 2012

I Got My Friend










But at least I got my friend
Share a rain coat in the wind
She got my back until the end
If I’ll never fall in love again
Well at least I got my friend
Like a light bulb in the dark
Saving me from the sharks
Even know I got a broken heart
At least I got my friend, got my friend, got my friend
Well at least I got my friend

Friday, June 8, 2012

Medicine for My Depression

Як в рекламі Fairy - мама завжди права. Моя мама довгий-довгий час повтрювала мені, що всі мої "сумні думки", всі мої так звані депресивні стани і, як би то їх так назвати, "душевні страждання" - то все наслідок одного простого "мені нема чим зайнятися". А я не вірила, бо всі ті мої проблеми здавалися (а деякі досі здаються) дуже-дуже важливими, ну прямо справами всесвітнього масштабу. Думки б'ються об стіни мозку, переплутуються і ти починаєш сходити з розуму. В замкнутому просторі зі своїми думками в повній одноманітності. Кожного дня - ті самі лиця, ті самі справи, ті самі дурниці. 
А варто просто пересилити себе і зробиит один крок вперед - цього достатньо, щоб залишити позаду принаймні половину беззмістовного брєду. І за секунду він стає абсолютно неважливим і нецікавим вчорашнім днем. Треба себе зайнятти - це однозначно. Кожного дня придумувати нові проблеми, які просто витіснятимуть старі. І ті старі проблеми (як продукти в нашому холодильнику) не будуть псуватися і "псувати запах" хаха. Ну то порівняння таке, по-моєму дуже вдале:)
Якщо кожного дня зустрічати хоча б одну нову людину і вирішувати хоча б одну невеличку справу - голова сама по собі викидатиме все лишнє. Неважливо шо ми будем робити - не-важ-ли-во. Але робити щось треба:) Чого і всім бажаю - будьте зайняті!!!

p.s. Я думаю, всі пам'ятають, що цей тиждень, і наступний теж - це не просто початок літа, це незабутній період і для мене, і для Львова, і для України так само:) Євро 2012. В тому є і свої мінуси - наприклад по вулиці біля іноземців ходити неможливо, по-моєму вони українських дівчат ше не бачили хаха. Мене вони навіть лякають трохи. Але з іншої сторони - то така подія, яка не кожного дня буває. Після євро обов'язково розкажу про свої враження від матчів, стадіону і взагалі від всього-всього, оскільки в мене буде можливість побачити це все на власні очі і взагалі бути в смаому-самому центрі подій:) Всім цікавих вихідних:)

Thursday, May 31, 2012

Every Single Day Counts

Насправді, найбільша помилка, яку ми (ну, я так точно) робимо - тратимо час впусту. З однієї сторони життя здається таким довгим, ще ніби так багато попереду. Недавно в одному з інтернет-журналів я прочитала історію про одного чоловіка (не пам'ятаю хто він, але якийсь дуже моний здається).
Так от - одного разу, коли йому не було чим зайнятися, він порахував, що в середньому людина живе 70 років, це 365 днів 70 разів. Тобто це 25550 днів. Цифра немаленька, але якщо почати зворотній відлік, то стає зрозуміло, що з кожним днем ми отирмуємо "-1". І тут всі рівні. Незалежно від того, скільки в нас грошей, який в нас ріст, про що ми думаєм. Різниця тільки в тому, як ми проживаємо отой кожен "мінус 1". Мене це мотивує якось, не знааааааю)) Хочу поділитись тою думкою ще з кимось (бо наскільки я знаю - і мені то дуже приємно - трохи людей читають мій блог:) ). Так от - давайте кожен день використовувати по максимуму. Брати від життя все, що можна. І не зациклюватись на невдачах і нещастях, бо вони тоді нікуи не дінуться від нас, я це по собі дуже добре знаю. Я через дрібниці, які я брала занадто близько до голови, пропустила дуууже довгий (для мене довгий) період життя, просто пропустила його мимо себе, відкинула десятки можливостей і людей, які могли зробити мене щасливою. Але це вже не зміниш, тому що кожен "мінус 1" залишився в минулому - вчора, тиждень чи місяць тому. Є тільки сьогодні і завтра, які можна використати і потім про це не пожаліти. Працювати, відпочивати, подорожувати, знайомитись з людьми, заробляти гроші, тратити їх, та все що завгодно - тільки не сидіти на місці і не відкладати всі можливості на "завтра".