Давненько я тут не писала, а думок якраз трохи назбиралося... Одне з моїх улюблених занять - це сісти раз намісяць і проаналізувати своє життя за останніх 30 днів. Ця звичка з'явилась в мене не так давно, після того як я відвідала лекцію одного дость успішного підприємця Кракова, яку оргінзовувала студентська бізнес-організація. Так от, він сказав, що правильний аналіз минулих подій, і що найважливіше - вміння зробити з них висновки, дуже допомагають йому в житті. Не тільки заробляти гроші, а й просто відчувати себе комфортно, та й взагалі... У всіх-всіх сенасах це точно не шкодить.
Я зараз чітко пам'ятаю, що було рівно рік тому. Я справді була зовсім іншою людиною. Серйозно, майже нічого спільного з моїм теперішнім світоглядом я не бачу. Він, можна так сказати, перевернувся з ніг на голову, враховуючи всі події за останніх 365 днів. Добре, що життя мене чомусь навчило, хоч інколи і не так просто це давалося. Але кілька міні-уроків точно назбиралося. Дуже корисно не просто прокрутити їх в голові, а й напистаи на папері (ну або в цьому пості). Корисно, бо коли викладаєш думки на папір (читай: екран), все якось ніби встає на "свої правильні полички".
Ну що ж, це нагадує мені роботу над помилками, майже як в школі :)
Не маю нічого проти того, щоб поділитись цим з кимось, так як це свідчитиме, що я засвоїла всі уроки. Нічого особистого. Такі-собі загальні речі...
1. Ніколи не думай, що тримаєш все під контролем. Ооооо, це була моя типова помилка, і, мабуть, якісь вищі сили вирішили провчити мене, щоб я так більше ніколи-ніколи не думала. Відтепер я не довіряю собі на всі 100, бо, як виявиилось, є речі, сильніші за мене, принаймні до певного моменту :)
2. Ніщо не вічне, просто лови момент. Є секунди неймовірного щастя, коли стає важко дихати і не віриш в те, що роюиться навколо. А бувають інші моменти - коли здається, що хтось щойно розмазав тебе по стіні, зруйнував весь світ і просто хочеться зникнути, заснути і більше ніколи-ніколи не просинатися. Це взагалі-то нормально. Здатність мати такі сильні емоції - це, мабуть, дар. Це свідчить, що ти живеш по-справжньому, а не як риба в консервінй банці. Голвоне пам'ятати, що ні перший момент, ні другий - далеко не вічний. Ще не раз захочеться літати від щастя і не раз захочеться померти в цю ж секунду. Таких моментів буде ще сотні-сотні-сотні.
3. Що б ти собі не придумував, ти не можеш знати, що буде завтра. От, ще одна моя типова помилка. Скільки ж прекрасних хвилин я втратила на планування того, чого в реальності не було і бути не могло. І поганого, і хорошого. Скільки планів стоять на поличці "а от якби...". Немає "якби". Ти просто живеш і бабаааах, завтра твоє життя може стати зовсім іншим.
4. Не боятися змін. Це теж моя помилка, але не до кінця. Бо все-таки, зміни я люблю і інколи здатна їх зробити. Але страх все-одно пристуній. І він отравляє все.Так-так, страх - це найгірше, що буває в житті. Суть в тому, що вибір такий - або робити, або не робити. Якщо не робиш - значить немає чого боятися. Якщо робиш - то який сенс?
5. Не виправдовуй людей. Так-так, одна справа - що кожен має право на помилку. Якщо вона несвідома. Якщо людина не розуміє чітко, що вона робить погано. Собі, тобі і ще комусь. Розумію, емоції, гормони, закоханість, все тае... Так чи інакше, ідеалізуєш. Хочеш ти цього чи ні. Шукаєш проблему в собі. Я недостатньо те, я недостатньо те... А правда в тому, що все достатньо. Просто дехто хоче зробити по-своєму, просто дехто шукає вигідних позицій. Просто дехто малодушний і не здатний на багато речей. Ну і добре, що ти зустрів (-ла) цю людину. Тільки не треба придумувати логіних причин ідіотським вчинкам. Не треба. Рано чи пізно це розуміння приходить. О тільки шкода, що на це йде стільки дорогоцінного часу, який можна було витратити на більш цінні речі.
6. Ризикуй. Це загальновідоме правило. Вибираючи між "так" чи "ні", в більшості випадків краще вибрати перше... Незважаючи на наслідки :) Хоча, можливо я помиляюся. Але нехай.
Я зараз чітко пам'ятаю, що було рівно рік тому. Я справді була зовсім іншою людиною. Серйозно, майже нічого спільного з моїм теперішнім світоглядом я не бачу. Він, можна так сказати, перевернувся з ніг на голову, враховуючи всі події за останніх 365 днів. Добре, що життя мене чомусь навчило, хоч інколи і не так просто це давалося. Але кілька міні-уроків точно назбиралося. Дуже корисно не просто прокрутити їх в голові, а й напистаи на папері (ну або в цьому пості). Корисно, бо коли викладаєш думки на папір (читай: екран), все якось ніби встає на "свої правильні полички".
Ну що ж, це нагадує мені роботу над помилками, майже як в школі :)
Не маю нічого проти того, щоб поділитись цим з кимось, так як це свідчитиме, що я засвоїла всі уроки. Нічого особистого. Такі-собі загальні речі...
1. Ніколи не думай, що тримаєш все під контролем. Ооооо, це була моя типова помилка, і, мабуть, якісь вищі сили вирішили провчити мене, щоб я так більше ніколи-ніколи не думала. Відтепер я не довіряю собі на всі 100, бо, як виявиилось, є речі, сильніші за мене, принаймні до певного моменту :)
2. Ніщо не вічне, просто лови момент. Є секунди неймовірного щастя, коли стає важко дихати і не віриш в те, що роюиться навколо. А бувають інші моменти - коли здається, що хтось щойно розмазав тебе по стіні, зруйнував весь світ і просто хочеться зникнути, заснути і більше ніколи-ніколи не просинатися. Це взагалі-то нормально. Здатність мати такі сильні емоції - це, мабуть, дар. Це свідчить, що ти живеш по-справжньому, а не як риба в консервінй банці. Голвоне пам'ятати, що ні перший момент, ні другий - далеко не вічний. Ще не раз захочеться літати від щастя і не раз захочеться померти в цю ж секунду. Таких моментів буде ще сотні-сотні-сотні.
3. Що б ти собі не придумував, ти не можеш знати, що буде завтра. От, ще одна моя типова помилка. Скільки ж прекрасних хвилин я втратила на планування того, чого в реальності не було і бути не могло. І поганого, і хорошого. Скільки планів стоять на поличці "а от якби...". Немає "якби". Ти просто живеш і бабаааах, завтра твоє життя може стати зовсім іншим.
4. Не боятися змін. Це теж моя помилка, але не до кінця. Бо все-таки, зміни я люблю і інколи здатна їх зробити. Але страх все-одно пристуній. І він отравляє все.Так-так, страх - це найгірше, що буває в житті. Суть в тому, що вибір такий - або робити, або не робити. Якщо не робиш - значить немає чого боятися. Якщо робиш - то який сенс?
5. Не виправдовуй людей. Так-так, одна справа - що кожен має право на помилку. Якщо вона несвідома. Якщо людина не розуміє чітко, що вона робить погано. Собі, тобі і ще комусь. Розумію, емоції, гормони, закоханість, все тае... Так чи інакше, ідеалізуєш. Хочеш ти цього чи ні. Шукаєш проблему в собі. Я недостатньо те, я недостатньо те... А правда в тому, що все достатньо. Просто дехто хоче зробити по-своєму, просто дехто шукає вигідних позицій. Просто дехто малодушний і не здатний на багато речей. Ну і добре, що ти зустрів (-ла) цю людину. Тільки не треба придумувати логіних причин ідіотським вчинкам. Не треба. Рано чи пізно це розуміння приходить. О тільки шкода, що на це йде стільки дорогоцінного часу, який можна було витратити на більш цінні речі.
6. Ризикуй. Це загальновідоме правило. Вибираючи між "так" чи "ні", в більшості випадків краще вибрати перше... Незважаючи на наслідки :) Хоча, можливо я помиляюся. Але нехай.
