Empty Words About Empty Love

   Останнім часом в моєму житті цього так багато, що просто не можу стриматися і не написати про це. Взагалі не варто, краще такі теми залишити там, де їм місце - а тобто в приватному житті за дверима.

    Але ні, я не можу. Я коли напишу, мені хоч легше стає. І так ніби пережила ці емоції - запостила тут і спокійно живу собі далі, вже мене це не мучить.

   Як же ж заїбали (я старалась підібрати культурний відповідник, але немає такого), як же ж заїбали пусті розмови про любов, розмови про пусту любов. Пусті розмови про пусту любов, цей феномен можна так назвати.

   Пусті розмови про путсу любов - це коли вам всіма мовам світу і всіма можливими словами доказують, як же ж вас люблять. І так люблять, і так. І фізично, і духовно, і морально, і в такій позі, і в тій, і там, і тут, і завтра, і вчора...

    А ще чомусь без вас не можуть жити. І дуже хочуть бути з вами. І чомусь це завжди так трагічно. Мусить бути трохи драми, інакше все не по сценарію.

   Але характерна риса пустих розмов про пусту любов полягає в одній маленькій деталі, яка спочатку на фоні всіх цих солодких слів здається непомітною і мізерною, але насправді це маленьке слово несе всю глибоку суть цих неглибоких почуттів. Це слово я в попередньому реченні використала два рази, а ніхто не звернув уваги. Це слово ... але...

    Завжди, блять, є якесь "але".

Я тебе люблю... але це так важко

Я не можу без тебе жити... але ти так далеко

Я так тебе обожнюю... але стосунки на відстані це так важко

Ти мій ідеал... але ми живемо в реальному житті і не все так просто

Я такий закоханий... але мені так складно, зрозумій мене

Я так хочу тебе побачити... але падає дощ/сніг/занадто холодно/тепло/я п'яний/я тверезий

   При кожному "але" я як німецька вівчарка чую запах тотальної пустоти всіх цих слів про любов. Я за 2014 рік стала Комісаром Рексом в цьому плані.

   І кожен приносить що? Приносить драму в наше життя. Таку ніби милу, романтичну драму... Зразу відчуваєш себе як Джульєтта, а от він - твій Ромео... І все б було так круто, але... але ж ваші батьки ворогують.

   Більш брутальні, життєві варіанти: 1) ти живеш за 2000 км 2) ти не готуєш борщ. В кожного вони свої - ці "але"...

   Але знаєте, що я скажу? АЛЕ так не має бути! І відразу ж знімайте всі болоньєзи з вух, рожеві окуляри - в смітник.

   Ця людина для вас НІКОЛИ НІЧОГО не зробить. Бо якщо людина справді любить так, як це звучить, то ніякі кілометри, ніякі треті особи, ніякі борщі не стануть на заваді прийти, приїхати, прилетіти і зробити.

   Бо це ж життя, і можна зробити все. Особливо якщо любиш. Це, по моєму, загальновідомий факт...Так що не треба цієї драми, не треба цих пустих розмов про пусту любов...

   Фраза "я тебе люблю" має закінчуватися рівно там де має. Три простих слова, які міняють життя, а не підлаштовуються під все інше - власний комфорт, робота, звичка, думка батьків, думка просто людей...

   Все просто і ясно, і більше ніколи ніяких "але"...

Training 7. Step+TBC

   Почнем зі смішного. Що мені дуже подобається у всіх графіках фітнес-занять, так це оці абревіатури і скорочення... TBC. Звісно ж, ніхто не подає розшифровки, тому я підозрюю, що її офіційно не існує. Моя теорія така, що це теоретично могло б називатися Total Body Condition. Але, це всього лиш теорія*...

   Як зазвичай, моя цікавість мене почала муити, і я запитала Google, що це може значити. На одній зі сторінок я знайшла 90 (!) розшифровок, ні одна з яких мені не підійшла. Серед них була навіть Toilet Bowl Cleaner (тобто щітка для унітазу), по моєму це вже взагалі космос... Ну але нічого, залишимся при моїй версії - Total Body Condition. Більш-менш, форма відповідає змісту...

   Ну добре, таким чином STEP+TBC.

   Зі step-ом все більш-менш ясно. Степ - це таке заняття, яке виконується на... степері, правильно:) Думаю, кожен приблизно уявляє, як воно виглядає. Але, щоб розбавити текст картинками, все-таки приведу наглядний приклад.

   Отже, це така штучка, схожа на сходинку, яка має 2 рівні (високий і низький) і на якій можна робити 100500 різних вправ, а також хореографічні штуки.

   Перша частина заняття - це був повний... степ :) Тобто, як і на Aerobic Dance, із окремих кусків було зроблено цілу мініпостановку, а навіть декілька.

   Для тих, хто хотів би спробувати, я б радила вибирати такий клуб. який пропонує різні рівні цього заняття (принамйні в Кракові в деяких так є). Тобто, є step*, step**, step***.

   Це добре, зручно і логічно для всіх: новачки не почуваються ідіотами без вестибулярного апарату, а досвідчені "степери" не мусять дивитися на каліч у вигляді новеньких :)

   Ну бо неможливо прийти перший раз в житті на це заняття і спокійно робити все як інструктор. Спочатку ще нічого, а коли починаються піруети 5-го левела, то якось так не по собі стає. Ну але нічого, насправді мені сподобалось, тому завтра я йду просто на STEP (без того TBC додатку).

   Друга частина - то було власне ото TBC. Простими словами - це звичайні вправи, із використанням гантелей і степера. Віджимання, багато вправ на м'язи рук, прес, ноги... Ну, я б сказала, стандартний набір. Нічим особливим від Body Shape не відрізняється. По природі, це інтервальне тренування, направлне на спалювання калорій. Ну все як завжди :)

   Взагалі непогано, але частина step мені сподобалася більше. Завтра випробую себе і свою координацію рухів другий раз, маю надію, що буде хоч мінімальний прогрес :)

   Апдейт незабаром :) А так, між іншим, вчора знову була на розтяжці - от від цього заняття я справді отримую кайф, тепер буду записуватись на кожну неділю! Хребет просто в раю після цілого тижня сидіння на кріслі в позі букви П. 

* після написання посту я знайшла в інтернеті, що ця штука дійсно так називається - Total Body Conditioning :)

Training 6. Body Shape. Hard Version

    А зараз увага - мега короткий пост, бо я дуже-дуже змучена останніми двома днями. Він буде коротким, але дуже дуже змістовним.

   Помаленьку-помаленьку до мене починає доходити вся філософія тренувань. Сьогодні тренерка сказала "я десь читала, що хороший тренер той, якого ненавидиш після 50 хвилин тренування". Ну що ж, сьогодні моя ненависть проявилася навіть значно швидше.

   І так до слова - чомусь в голові в мене протягом цілого заняття крутилися не думки про якісь там дурниці (як це зазвичай буває), а назва книжки, яку я незабаром збираюсь прочитати "Час жити і час вмирати"... Ну от, це було гаслом сьогоднішнього заняття...

   Не буду описвуати детально вправи, оскільки а) на body shape я вже була і писала і б) першочергова ціль мого блогу не описати від а до я як робити вправи, а поговорити про те, що це і як воно...

   Одна з простих і очевидних істин - яке б не було заняття, - 75% залежить від тренера, 25% - твоя витривалість...

  Завтра буде повноцінний пост, все по програмі - STEP+TBC, заняття вже відбуте, залишається тільки склеїти статтю з цього всього...

    

   Нехай сьогоднішня публікація буде трошки відхиленням від правил, але зате я приготувала супер-мега мотивацію. Після того як я кілька (багатооо) разів передивилася це відео (і не тільки це, а ще й інші), в мене відразу відкрилися очі на людські можливості, які взагалі мають дуже-дуже широкі межі...

   Подивіться обов'язково і скажіть, що думаєте. Особисто я зацінила:)

   І сторінка на Facebook, на якій я просиділа весь вечір туууууут:  Dominik Sky

Training 5. Zumba

   От мені вже стає соромно за два дні затримки, тому кидаю все на світі і пишу! Отже, zumba!

   Скажу зразу - сама назва якось мене відштовхувала від цього заняття. Хоча я багато позитивних відгуків чула і маю знайомих, які досить таки серйозно зацікавилися цим видом аеробіки...

   Ну, в мене змішані відчуття після цього тренування. Ні-ні-ні, вони ні в якому разі не погані! Просто це на любителя африкансько-латинських штучок. Такі собі дикі танці, тільки без Руслани (і тут я згадала дитинство) :)

   Як я вже сказала - змішані почуття, бо з однієї сторони:

    - оці всі афроштучки це точно не моє;

   - хоч це і свого роду танці, це абсолютно асексуально... ну, ні один хлопцеь би не був в захопленні, якби ви йому зумбу станцювали :) я не кажу, що фітнес має бути супер сексі, але танці - повинні... тобто не так - на мою думку, будь-які танці мають вигялдати привабливо і естетично, а дивлячись на себе в дзеркало на занятті зумби, я відчувала себе швидше самкою мамонта, ніж дівчиною;

   

    Але є і плюси, які варто відзначити:

    - це мегаааа енергійне заняття, з залу насправді не виходиш, а "випливаєш"...

    - справжній кіллер калорій, так мені здається...

    - якщо настрій підходящий, то це може бути дуже навіть весело

   А ще, як і всюди і завжди - все залежить від тренера насамперед! Нам проводила заняття дуже приємна дівчинка, яка весь час усміхалася, скакала, викрикувала і підбадьорювала всіх. А ще, це перше групове заняття, на якому не було жодного хлопця.
   Взагалі, що я ще раніше хотіла відмітити - чомусь я була свято переконана, що особи чоловічої статі на аеробіку не ходять, не люблять і не визнають в принципі. Ну, тут я трошечки помилилася, бо на всіх попередніх хлопці були, а на TRX то їх взагалі більша половина (але це і заняття таке хлопчаче здебільшого, тому не дивно).
   А от зумбу хлопці ігнорують. І це теж не дивно, бо якось знаєте, ну не пасує, ну не пасує :)

   Чим мені сподобалася зумба (як танцювальне заняття), так це тим, що рухи по ідеї не складні, головне - це відчути ритм і попадати в нього (бажано). Якщо це вдається - то навіть помилки в рухах не так помітні. Краще відчувати ритм і робити трошки інші (свою версію) рухи, ніж розсіювати увагу на правильність рухів і робити з затримкою, бо це тоді виглядає так само, як касета, яку зажував програвач (і знову я згадала дитинство).

   Історично, до речі, зумба виникла помилково і випадково. Колумбійський тренер з сальси забув взяти на заняття підходящу музику і поставив ту, яку слухав в машині, а слухав він щось дивне: мікс регітону, латино і сальси. Така імпровізаціія закінчилась мега успіхом - тренер в результаті відкрив цілу школу танцю.
   Заради інтересу я навела справки в google і от що мене здивувало - кажуть, що Кріштіану Роналду любить зумбу. Я в це не вірю, але нехай це служить для вас додатковою мотивацією спробувати.
   
   На сам кінець (ост такий короткий пост, в якому Кріштіану рішає все) вставлю 5 копійок з іншої "опери". Зумба зумбою, але якщо говорити про танці, то хочу поділитись з вами недавнім "відкриттям" з Youtube. Відео нижче, мені страшенно подобається! Я до танців ставлюся спокійно, але цей хлопець реально приклад того, як треба відчувати ритм і рухатись :) Дуже рекомендую витратити 4 хвилини і  все-таки подивитися! Нехай це буде така собі маленька вечірня мотивація рухатися і робити щось нове!
   А я, як зажди і у всьому, кидаюся з крайнощі в крайність - пишу "спортивний" пост і їм арахіс в шоколаді, але ж він такий смачний! А через 2 години в мене TBC+Step, про що скоро буде апдейт :)
   Всім танцювального настрою! І відео, відео, відео!!!

Training 4. Stretching

   Зараз я розумію, наскільки амбітними були мої плани щодня ходити на заняття + щодня про них писати. Я б сказала, аж надто амбітними...

   Але, що ж, правила - то правила, тому 23:50, очі злипаються, але звіт - по розкладу. Розповім про вчорашнє, а не сьогоднішнє (як я згадувала в першій публікації - понеділок це вже сам по собі фітнес для мозку, так що обійшлося без фізичних навантажень).

   А вчора в мене був винятково поганий настрій... Знаєте, один з таких днів, коли все здається чорно-білим, або навіть чорно-сірим... Всі проблеми світу звалились одночасно, а ще декілька я додумала собі сама, так що був повний комплект...

   І все-таки я змусила себе (з останніх сил) спакувати сумку, зав'язати на голові якийсь неакуратний хвіст, повитирати соплі і піти на stretching... Нормальними словами - на розтяжку!

   Кожному своє, хтось любить бігати, хтось силові вправи, а от розтяжка - це точно моє... Можливо вона не має ефекту для людей, які хочуть швидко схуднути, сперечатись не буду, в принципі не знаю... Але от що точно дає розтяжка - так це відчуття повної розслабленості, свіжості і навіть якогось блаженства. Скажу чесно, після годинного тренування я вийшла з кращим настроєм і з відчуттям абсолютної легкості. Взагалі відчуття схоже на стан після масажу годинного.

   Основні правилавні стречінгу (тобто розтяжки) такі:

   - Кожну вправу потрібно робити мінімум 30 секунд (затримуватись в кожній позиції принаймні на півхвилини), оскільки саме стільки часу потребують наші м'язи, щоб почати розтягуватися;

   - При розтяжці не можна допускати, щоб м'язи занадто напружувалися, тремтіли або боліли. Це одна з найтиповіших помилок - нам здається, чим більше ми тягнем, тим кращий ефект, але це зовсім не так. Якщо ми "перегнемо палку" і перестараємся, то м'язи почнуть виявляти таку собі захисну реакцію і не будуть еластичними. Тому для розтяжки ідеальне відчуття - це легкий стан дискомфорту в м'язах і в жодному випадку не більше;

   - Важливу роль (як і при всіх інших видах занять такого роду - типу пілатесу) відіграє правильне дихання - вдихаєм носом, видихаєм ротом, дихаєм цілий час, поки виконуєм вправи.

   Все це під спокійну музичку - якісь звуки лісу чи щось таке, але я б робила такі вправи під  The XX, Enigma ...

   І ще одна штука - якщо ви вважаєте себе абсолютно НЕгнучкою людиною, то це не привід відмовлятися від такого роду занять. Все приходить з практикою. Терпіння, спокій і рівновага і все, що з ними пов'язано :)

   А ще - ідеально пасує для недільного дня: після бурного week-endу і перед нелегким початком робочих буднів. Я вже записалася на наступну неділю :)

LETS STRETCH AND BE FLEXIBLE :) ALWAYS&EVERYWHERE

Training 3. Body Shape

    Мені дуже-дуже соромно і прикро, але вчора я прорустила заняття. Хоча, взагалі, мені є виправдання. По-перше, п'ятниця - як не крути день "бєзудєржного вєселья", що вчора підтвердилося на 100%, але про це я не наважилася б написати в блозі, оце вже точно...

   По-друге, я була записана на заняття в резервному списку, тобто теоретично не факт, що для мене там було місце :Р Я, звісно, могла подзвонити і перевірити, але так вже склалося, що вчора незроблене залишилось незробленим...

  По-третє, уявіть собі рівень моєї мотивації, якщо після всього, що вчора творилося (а скажу вам - дуже там діялося всього), так ось, після цього я змусила себе встати в 10 (!) ранку, підняти свою дупу з ліжка і піти на заняття...

   От власне, з цього місця детальніше. Немає, немає, немає кращих ліків від страшенного похмілля, ніж фізичні вправи! Я сто разів це чула, але ніколи не пробувала і ніколи не могла повірити! Але це диво! Це те, що лікар приписав. Скажу так - по дорозі в спортзал я боролась з гелікоптерами в моїй голові і весь час питала себе - що я роблю? Але як тільки як тільки ми зробили перших дві вправи, я буквально почала відчувати, як відкривається друге дихання:)

   О чудо, мій день не був приречений на страждання!

   Сьогодні я була на занятті, яке називається Body Shape. 

  Думаю, цей вид фітнес-занять багатьом знайомий. В принципі, він не має таких дуже специфічних особливостей - ні дати, ні взяти, то правда. Я б назвала це класикою тренувань. Розминка і багато-багато вправ з гантельками, на каріматах та й таке... Тренування не в надто швидкому темпі, і вправи були такі цікаві, деякі з них - то я взагалі вперше в житті бачила. Але це, мабуть, вже від тренера персонально залежить - деталі програми.

   Багато вправ на м'язи рук, але при цьому в досить дивних позах, з постійно напруженим пресом, тому я думаю, що м'язи живота теж трохи "постраждали". Тобто впродовж заняття безспосередніх вправ на прес не було взагалі, але постійні стійки (планки) - вони дуже і дуже і дуже навіть тренують наш "бжух" (так от по польськи живіт називається).

   Мені таке, до речі, подобається, нічого дуже дивного чи нестандартного, тим не менш - задіяні всі на світі групи м'язів і чомусь мені здається, що все це досить ефективно :)

   Як то кажуть, - все геніальне - просто :)

   Так що для НЕ-любителів експериментів - дуже рекомендую!

   До речі, я не люблю групових занять (про це я вже згадувала в попередніх публікаціях), але з іншої сторони я сьогодні помітила, що групові заняття створюють додаткову мотивацію, коли бачиш що поруч з тобою якась "кобєта" спокійнісьінько тягає гирі по 4кг, а ти зі своїми 2кг ледве вже дихаєш і намагаєшся не сильно скривити лице... Це так, це мотивує. Думаєш собі "ну а чим я гірша? я теж так можу"... Але це все приходить з часом,досвідом і зусиллями. Як, в принципі, і все інше в нашому житті. Ось таке філософське закінчення спортивного посту :)

   На првах реклами. Мені дуже приємно, що моя ідея сподобалась не тільки мені, а ще й одній людині (як мінімум). Ця дівчина не просто зацікавилась, а взяла участь в моєму тому "флеш мобі". Так що враження і точку зору про ті і інші заняття (в українських клубах), можете тепер читати тут (I strongly reccomend):

 БЛОГ ХРИСТІ

    

Training 2. Aerobic Dance

    Всі групові заняття, за моїми спостереженнями, мають один спільний недолік - зазвичай в кожній групі є такі-собі "ветерани", які заставляють тебе відчути себе: а) лохом, б)слабаком.

    Тому що хтось ходить на таке заняття кожного тижня по два рази, а ти прийшов вперше і якось зовсім не розумієш, що і до чого. Власне, на такому занятті я була сьогодні. Це не якась силова фігня, а такі енергійні танцульки. Танцювальна аеробіка, якось так в перекладі на нашу рідну мову. 

   [До речі, відхиляючись від теми зовсім в іншу сторону - що поляки люблять, так це всякого роду американські словечка, які не перекладаються, а трохи перекручуються і звучать ідіотсько, моє улюблене - це слово "sorry", яке в польській інтерпритації звучить як "сорИ", брєд страшний]

   Ну от, танцювальна аеробіка. Взагалі мені дуже сподобалося! А ще це таке заняття... Як би це пояснити, хммм... Я б сказала, що воно підходить тим, хто хоче забути проблеми і відключитися від зовнішнього світу. Тому що крім фізичних вправ потрібно весь час дуже сильно концентруватися і навіть якщо в житті мільйон проблем, вони просто не помістяться в голові, немає шансів!

   Хочете забути про проблеми? Сміло йдіть на танці! Окрім цього, фізично не настільки важко (хоча з залу виходиш цілий мокрий), а коли починаєш відчувати музику - то взагалі кайф...

   Заняття відбувалося таким собі наростаючим підсумком (згадався бухгалтерський баланс, блін і тут робота не дає мені спокою). Тобто спочтаку дівчинка-тренер показала кілька елементів, додаючи їх один за іншим, потім далі. далі, далі... В кінці вийшла така-собі композиція на 60-90 секунд, яку ми "шліфували". Потім вона виключила світло і залишилась тільки підсвітка, можна було трошки розслабитись і пострибати в своє задоволення.

   Знову ж таки - на Youtube страшенно багато відео, досить-таки різноманітне заняття. 

   А ще я говорила з дівчатами, які давно ходять - починали вони з більш базових занять, я записла назву, щоб спробувати. Тому що, як я вже казала - для початківця доволі складно. Але, тим не менш, дуже цікаво і мені сподобалося :) 

   Головне - що на таке заняття можна йти навіть дуже стомленим, настрій і енергія тільки додаються :) Ендорфіни, ендорфіни :)

   

Training 1. TRX

   Неважливо, сніг чи дощ, депресульки чи тотальний моральний колапс - я від ідеї своєї не відмовлюся. Тим більше, що направо і наліво всім вже дала письмову обіцянку. А слово я тримаю, що є - то є.

   Ну що, ж почну... Власне маленький вступ. Моя спонтанна ідея вмотивувала ще одну людину (я ж казала - флеш моб). Так що незабаром тут з'явиться посилання на... на....а зрештою, самі побачите зовсім скоро.

   І так, до сьогодні я про такий вид фітнесу не чула, але що ж - все буває колись вперше.

   Називається це TRX. Google каже, що абревіатура якось так досілвно не розшифровується, але на Youtube і взагалі в інтернеті є просто маса посилань, я б сказла "біблій" TRX.

   Є навіть цілий сайт, ооооось тут → PUSH ME, I'LL SHOW YOU TRX !

   Але сайт сайтом, я збиралась про власні враження писати. Суть цього тренування в тому, що за допомогою не дуже хитромудрого спорядження. Оооось такого як нижче...

   ... так ось, за допомогою цих тросів, ваше тіло саме по собі стає силовим тренажером і заміняє дорогі махіни зі спортзалу.

    Я, як любитель тренажерів у спортзалах (силові вправи я люблю набагато більше, ніж біг чи будь-яке кардіо, від якого лиється сім потів), можу сказати - що це досить-таки правда.

    Точно так само як і з тренажерами, можна контролювати навантаження, залежно від кута нахилу тіла. Ну, логічно, що вправи можна робити на всі частини тіла. Насправді є дуже багато таких вправ, я спробувала тільки декілька, але зараз руки і плечі болять так, що писати навіть не дуже зручно :)

   

   Цю штуковину придумав, до речі, військовий з Америки, він це використовував, тренуючи содат, що досить розумно! Дешево і просто. Вага тіла плюс гравітація, ніякого заліза :)

   Підсумовуючи сьогоднішне заняття, можу скзаати так:

   - принаймні заради цікавості варто спробувати

   - можна самому контролювати навантаження, що дуже зручно і береже від сорому і всяких епік фейлів на очах в цілої групи

   - силове заняття, вимагає мінімальної підготовки (принаймні моральної хе-хе)

   - можна трошки посміятися, бо насправді з цими тросами не так легко справитись, як на картинках. Вони весь час викручуються і можна повиснути як сосиска якась :) 

   - години дві-три перед заняттям тооочно не треба їсти, бо деколи такі пози приймаєш, що про обід згадувати не хочеться

   Якщо я не переконливо говорю... 

   То оооось тут по англійськи і дуже переконливо → READ ME !

  p.s. В цій захоплюючій розповіді я упустила один пікантний момент- на 40 хвилині мені стало зле... голова крутилась, все таке... але це не від того, що так важко, а від того що мій постійний стрес, ранні ранки в 5:30 і особисті міні драми даються взнаки :( 

  p.p.s. Завтра має бути куди позитивніше, бо я йду на фітнес-танці, але про це пізніше.

  p.p.p.s. Чекаю на будь-які коменти, і позитив і негатив радо приймається.

Fitness Flash Mob

   З чого це все почалося? А з того, що сьогодні, поертаючись додому з роботи, в мене був час подумати.  Подумати про те, що мені останнім часом хочеться по-перше змін, по-друге - чогось новенького, по-третє - чогось корисного для здоров'я.
   З іншої сторони мене давним-давно мучить совість, що моя карта multi sport, яка дозволяє мені абсолютно бесплатно і без жодних проблем користуватися ну простоооо всім, що є в Кракові, якась дуже пасивна. Мені має бути соромно (і є соромно, ще й як), що у більшості випадків ця карта просто чемно відлежується в моєму гаманці, або ж я йду в звичайний спортзал, який давним-давно мені набрид і взагалі сам по собі - тотальна нудьга... Звісно, якщо ти не качок або не дівчина, яка приходить в спортзал у пошуках такого...
   Оскільки я ні перше, ні друге, пора шукати альтернативи...


   І от геніальний помисл, який впав мені як сніг на голову. Якщо відкрити інтренет-сторінку будь-якого фітнес-клубу Кракова, можна просто загубится в кількості різноманітних тренінгів на будь-який смак. Найзвичайніша "сіловня" пропонує так щоб не збрехати, 20-40 варіантів зайняти лишню годину вільного часу.
   Але знаєте... Що мене, так сказати, бентежить... Оці всі назви - АБТ, АТБ і таке в тому дусі. Ну може про пілатес або каланетику чули вже всі (або майже всі)... Ну в нас люблять модними словечками кидатися, це загальновідомий факт :)
   Але ідея моя полягає в тому, що я вирішила трошки відкрити нові спортивні горизонти, здобути трошки освіти у світі фітнесу, поділитися з вами, і до того ж - з користю провести час.
 
   Якщо все піде так як я запланувала (а я цього разу серйозно налаштувалася), тов  моїх планах - 6 разів на тиждень пробувати всякі-різні нові заняття і писати про них "фідбек" чи як там це називається.
   Кажу, що 6 днів, бо я думаю залишити понеділки незайманими.... Все-таки в понеділки хочеться прийти додому і тихо вмерти, щоб ніхто навіть не здогадався :)

   А писатиму я це все щодня, після того, як власне відчую на своїй шкурі всі особливості того чи іншого "випробування".
   Одним пострілом я вб'ю кілька зайців (о щастя) - буду сама себе мотивувати (знайте, якщо я не написла - значить я лузер і я пропустила тренування, закидати мене камінням негайно). До того ж, буде про що писати, а то теми хлопців вже так дістали, що скоро мене стошнить на цей блог і на все це разом взяте:)

    Так що підтримайте мене морально і духовоно, а завтра ввечері чекайте перший пост про... про... про TRX (юхуу, я вже дочекалась підтвердження і мене записали).
   

Sandwich Time

    Зважаючи на мій ритм життя, останнім часом я зовсім не маю ні часу, ні бажання, ні настрою до кулінарії. Максимум, на який мене вистачая - це макарони з чим-небудь або, як алтернатива, рис, і теж з чим-небудь. Зрештою, завжди можна перекусити на роботі. А на вихідних будь-де "не вдома" :)

   Ну спрвді, шкода часу... Але, інколи до мене все-таки приходить "гастрономічна муза". Як от сьогодні, після двохднів алкогольного нон-стопу мені захотілося культурно посидіти вдома, повитирати пил з поличок, почитати крижку і нарешті приготувати щось таке-таке-таке... Таке просте, швидке, але водночас оригінальне.

   Нещодавно в мене була якась інспірація на модні канапки, і от що сьогодні в мене вийшло... Поділюся з вами - може комусь стане в пригоді. Пишучи цей пост, я власне паралельно дегустую свої творіння і скажу чесно - зовсім-зовсім не зле!

    З того, що мені вдалося відкопати в холодильнику, вийшло три варіанти...

   Варіант 1. Найпростіший

   Думаю, інгрідієнти знайдуться в будь-якому випадку. Як основу я брала чорний соняшниковий хліб (я думаю, підійде теж наш європейський, я за ним дуже скучила, до речі). 

   - Хліб

   - Шматок жовтого сиру (який кому подобається)

   - Смажене на маслі яйце з приправами

   - Паста гуакамоле (як альтернатива може бути будьщо, помідор на приклад або якийсь соус)

    Варіант 2. Горіховий

    - Чоринй хліб (до речі, я брала свіжий, з пекарні ще теплий, але так само можна зробити гарячі тости)

   - Вершкоий сир (без жодних присмаків, я вас прошу, просто класичний вершковий сир)

   - Авокадо

   - Горіхи кеш'ю (можна інші, на ваш смак, я теж дуже люблю греціькі смажені на пательні)

   Варіант 3. Класика жанру

   - Тост із чорного хліба

   - Вершковий сир

   - Консервовані помідори з насінням габуза (це просто кайф, шкода, що в нас на Батьківщині вони не популярні)

Buon appetite :)