"With Freedom, Books, Flowers, and the Moon, who could not be happy?" Я б, напевно, забрала Свободу з того щасливого списку. Свобода, як мені здається, може принести спокій, впевненість, легкість, але щастя...ніколи.
20 min coffee cookies
Люблю дні, коли я прокидаюся рано вранці і попереду довгий день... А ще люблю, коли я сама вдома, наодинці з музикою, думками і мріями. І ще люблю коли є запас внутрішньої енергії! І оптимістичний настрій:) Всім гарного дня:))
Давненько не було чути Тімберлейка, ще з тих часів, коли було "What goes around, comes around". Але те, що він випустив недавно, як на мене, абсолютно компенсує його довгу відсутність. Взагалі є багато хороших пісень, але таких, щоб зачіпали за живе - набагато менше. А ще й це відео... Особливо мені подобається момент на 2:10 хв., де замість фотографій хлопця і дівчини - фото їх в старості.
Дуже мило і дуже хочеться вірити, що такі історії бувають:)
Це все квітень винен в тому, що мій настрій різко змінюється і ще час від часу буває романтичним. Незважаючи на те, що часу мені зараз катастрофічно не вистачає, я все більше і більше думаю про непотрібні зайві речі. Замість того, щоб почати писати звіт з практики і нарешті записатися в спортзал, я сиджу, слухаю вірші Едуарда Асадова і думаю про всяке-різне:)
Що-що, а вірші завжди допомагають налаштуватись на якийсь такий романтичний лад, що аж деколи занадто. Тому ввечері я сьогодні дивитимусь першу частину Матриці, щоб трохи ті приторні думки вигнати з голови.
Ну от. За підсумками березня можу хіба додати ще одне. Набридло мені розчаровуватись в людях. Мені починає здаватись, що це моя помилка і моя дурість - двадцятий раз наступати на ті самі граблі. Очікувати від людей занадто багато. Або просто чогось від когось очікувати. Неправильно. Не варто. Потім так боляче стає. А потім стає все одно. Все одно, бо розумієш, що людина була зовсім не такою, як я собі уявляла. Ну от... Але не буду тут про погане:)
І нарешті - щоб цей пост не був без картинок, а то виглядає якось не вельми, похвалюся своїми вчорашніми...еее...маффінами, чи як їх називають наші любі сусіди поляки - бабечками:) Кокосовими, еххх, нема вже їх:)) Треба завтра щось нове приготувати!
