While Listening To Boombox On Friday Night ;)

   Останнім часом я часто аналізую все, що сталося зі мною за останній рік. Минуле літо було справді "затишшям перед бурею". Це був насправді нуднющий період мого життя. Незважаючи на те, що Львів завжди залишатиметься моїм рідним містом і незважаючи на те, що я сумую страшенно за друзями і батьками.
   Від жовтня в моєму житті сталося стільки (!), насправді багато... І я не лишк про те, що я фактично почала жити в іншій країні (дісйно так, я вже навіть встигла підписати контракт на квартиру юхууууу, ще тиждень - і великі переїзди). Події останніх шести місяців перевернули все в моїй душі і голові з ніг на голову, потім знову з голови на ноги, і так кілька разів. Це було щооооось... І це нереально круто - всі ці емоції, в які я колись не вірила, живучи у Львові і крутячись постійно в одному і тому ж... В одному і тому ж... Глорія Джинс Кофіс, курва мачь :) Ну, це теж було добре, теж багато чого ставалося, але це не порівняти з тим, як себе відчуваю зараз. Дякую, що так сталося (не знаю, кому дякувати, але дякую полюбому).
   Чорт, я справді не вірила, що від щастя можна літати. Я не вірила, що можна розслабитись на всі сто відсотків, відпустити ситуацію і бути проооосто найвільнішою людиною на світі і взагалі в цілому Всесвіті. Я не вірила, що можна ридати і повзати по стінах від надлишку емоцій. Не вірила, що світ може буквально впасти на голову і не захочеться жити. Не вірила, що я на таке здатна. Не вірила, що для мене здатні на ТАКЕЕЕЕЕ... І не вірила, що не здатні. Не вірила, що не ті люди нездатні... Хм.... І теж не вірила, що здатні саме ті... Закрутила трошки, але сама себе я зрозуміла :)
   Я зрозуміла, що реально ВСЕ проходить і також те, що ВСЕ можливо. Тепер я раз і назавжди вивчила це правило - проходить все! Не буває однаково. І все прекрасне (як здається інколи - найкраще в житті), що з якихось причин закінчилось - так і мало статись, значить... Це просто значить,що буде щось інше.
   І як це круто, що ми можем вивчити це самостійно і потім зовсім по іншому дивитись на світ. Як це добре, що ми самі можем вирішити, як нам жити. Ким нам бути. Куди нам поїхати завтра. Як це добре, що ми можемо по справжньому любити, по справжньому страждати, по справжньому все відчувати, без жодних "штучок", без показухи. Просто робити все так, як є. Просто як в фільмах показують :)
   Як це нереально добре, коли порівнюєш себе зі "вчорашнім" собою і можеш гордитись, що те і те зробив правильно, те і те вдалося, якісь мрії взяли і збулися. Яка різниця, чи це насправді було суттєво? Це важливо для тебе (для мене, для нього) - а значить, - це вже варте всього того...
   І попереду ще стільки планів... І це, мабуть, найкраще в тій ситуації... І неважливо, що інколи приходить ностальгія за якимись днями, які минули і всееее більше їх нема, ностальгія за людьми, які були просто особливими і не забудуться ніколи. Але що ж, так вийшло, що поряд тепер вже зовсмі інші люди. Не менш особливі.
   І ще знаєте - в Краків прийшло літо:) На сьогодні все. Більше я не знаю, що сказати.

п.с. скоро, як я згадувала, знову зміни :) і змін тепер буде багато, це літо обіцяє... дуже багато обіцяє насправді:) тому буду тепер частіше тут писати. Всім літаааааа :)

п.п.с. не можу дочекатися наступних вихідних, юхууууу !!!! зроблю скоро апдейт


Це був, мабуть, найкращий подарунок в моєму житті:) Нехай риба нікого не дивує, в тому насправді дуже багато змісту:)

А ще я прооооосто тащуся від Малого Ринку в Кракові!!!

І Вісли вліткууууууу!!!

І того, що посеред центра Кракова стільки ЗЕЛЕНІ :) 

 І роботу свою я люблю навіть, хоча інколи хочеться бігти звідти, не оглядаючись :) І фоткатись на роботі теж люблю, як будь-яка дурна баба :D

Saturday Morning In The Kitchen

   Останнім часом я оцінила той факт, що їжу можна готувати дуже-дуже швидко:) Оскільки натхнення до куховаріння тепер приходить до мене надзвичайно рідко (я б сказала навіть, - не приходить взагалі), перший раз за три тижні я виділили 40 хвилин в суботній ранок на цей непростий процес. Для любителів макаронів, шпинату і сиру - те що треба. Поділюсь з вами і згадаю ті часи, коли я страшенно любила писати тут рецепти:) Ті часи пройшли... Niestety... Але я не втрачаю надії, що вони повернуться незабаром:)

   Відразу попереджаю - хто не любить сиру з пліснявою - краще не пробувати:)

   Так ось. Що нам треба - зооовсім небагато:

•   Оливкова олія
• Заморожений шпинат
• Голубий сир
• Макарони (я брала темні, з цільного зерна, але підійдуть будь-які)
• Приправи (всяка трава - базилік, сушений часник, майоран, орагено і так даааалі, кому що смакує)
• Сіль, перець до смаку

   На розігріту пательню вливаєм небагато олії і кидаєм туди заморожений шпинат (пів пачки - тобто грам 200-300 цілком вистачить). Готується він магешвидко, буквально кілька хвилин. Додаєм сіль, перець, розмішуєм все гарненько... Вийде така маса трохи водяна, оскільки шпинат був заморожений (я кеп :) ). Це й добре, бо нам треба буде щось таке схоже на соус до макаронів. Кидаєм туди пачку порізаного сиру (грам 150-200) і ще кілька хвилин перемішуєм.

   Кидаєм туди наші зварені макарони, додаєм приправи і вуаляяяя, готово:)

   Я ж казала - мегашвидко:)

 

   п.с. найкраще це готувати під якусь веселу музику і танцювати на кухні (якщо розміри кухні дозволяють, звісно ж). Але при такому сценарії - готується найкраще:) І смакує потім:)

In Pursuit Of Motivation

     Нічого таааак не допомагає пережити рутинні робочі будні, як думки про всякі приємні штучки. Про хороших людей, які СКОРО до ПРИЇДУТЬ, про цікаві зміни, які от-от відбудуться, про переїзди (до яких, до реееечі залишилось три тижні юхууу, не можу дочекатися), про недавні зустрічі з найкращими на світі подружками...

    А ще один з найкращих методів примусити себе радіти життю в 5 ранку - це засинати з думкою про відпочинок, до якого залишилось один-два-триииии місяці. Але чомусь хочеться думати саме про поїздку в теплі (або краще навіть - гарячі у всіх сенсах цього слова) краї. Про гарячий білий пісок, про вечірки на пляжі. От цього мені зараз проооосто шалено не вистачає.
    І залишилось потерпіти ще зооовсім трошечки іііііііі      

    Всім бажаю побільше мріяти. А ще - щоб мрії здійснювалися... От інколи я зупиняюся на секундочки і думаю "таааак стоп, все-таки класно, коли щось вдається в житті":) А ще особливо круто, коли новий приємний етап в житті наступає після неймовірних випробувань і моральних страждань, тоді якось цінуєш кожну хвилину більше, ви не помічали?:)

   А ще я дуже сподіваюся, що не за горами літо. Тепле і сповнене всього новооого. І хорошого старого теж. І в Кракові, і у Львові, і в Парижі. І на Канарах теж, хоу-хоу-хоу:) Карочєєєє, всім тепла. І миру. Миру в душі. Peace 

   p.s. візулізація, до речі, то страшна сила:) POLECAM;)
   p.p.s. на цій позитивній ноті я згадала, що завтра знооову підйом о 5:20. Ууууу, ну все, ось я знову відігнала від себе ці сумні думки і життя знову прекрасне:)