Люблю я Уайльда. В нього багато думок, які могли б бути моїми, якби я вміла їх так чітко виражати. Він написав колись (дослівно не пам'ятаю, але суть вловлюю) - є дві сумні історії: перша - це коли мрія не здійснюється, а друга - коли вона здійснюється...
Я дуже хочу кохання. Це не таємниця і нічого надзвичайного в тому нема. Звичайне банальне бажання кожної дівчини - взаємне справжнє кохання. Ніби все тут зрозуміло.
Але не все так просто. Довго я не могла зрозуміти сама себе - чому як тільки справа доходить "за крок до" отого всього "взаємного і прекрасного" воно перестає здаватись мені таким...Я просто втікаю.
А зараз я дійшла до висновку, що це не тільки нормально, а навіть правильно. Тому що в житті мають бути недосяжні речі. Щось таке, про шо можна мріяти. І не мати цього, зате уявляти перед сном і усміхатися засинаючи. Щось далеке від реальності і буденності. Для когось це може щось інше, не обов'язково любов. Але для мене це вона.
Можна знайомитись з новими людьми, навіть часом впускати їх в своє життя, але в серце - то табу. То така частинка, яка має залишитсь для мрій. Для фантазії. Просто, щоб було до чого прагнути. Просинатись і радіти, що є новий день і може сьогодні я зустріну свою дюбов. Самообман, який дає стимул радіти життю. Зовсім неромантично звучить, але в цьому насправді є своя романтика, навіть своєрідний трагізм. Трагічна ситуація. Знати, що зустрінеш тисячу людей за наступний тиждень і серед них може бути "Він", але напсравді не дозволити собі цього...Тому що весь сенс втрачається. Мрія - це мрія. Як тільки вона здійсниться - вона просто перестане бути мрією. А мрія має бути в кожного.
п.с. кліп - фігня, але пісня просто нереальна в ті моменти, коли хочеться постраждати моментом. дуже її люблю, вона одночасно викликає в мене і ностальгію за чимось далеким-далеким і минулим, і одночасно ж - прекрасно вписується в ті моменти, коли хочеться помріяти про щось нереальне, від чого знов-таки стає сумно. сумно по-доброму.
Ех, Соломіє! Знайти кохання не можна називати мрією. Можливо, ти мрієш про пригоди, емоції, насиченні відчуття приправлені пристрастю і подані на блюдечку прикрашеному романтикою? Це не можна назвати прагненням знайти справжнє кохання чи, бодай, любов або як його "оте" назвати.
ReplyDeleteЗовсім інша ситуація, коли ти в деталях вималювала собі "ідеал!" Ідеал хлопця, ідеал стосунків... і просто в певний момент усвідомлюєш, що "за крок до того самого" виявляється ця людина не відповідає твоїм уявленням і все зривається. Значить, ТУ людину ти ще не зустріла.
А взагалі, не варто шукати "того єдиного". Краще спрямувати свої сили, зусилля і старання на себе, щоб стати "тією, яка достойна того єдиного". Бо він ж теж бродить десь цією планетою (а може й за її межами (: )і шукає тебе... і зустріч ваша буде сюрпризом для обох.
Ех, Соломіє! Знайти кохання не можна називати мрією. Можливо, ти мрієш про пригоди, емоції, насиченні відчуття приправлені пристрастю і подані на блюдечку прикрашеному романтикою? Це не можна назвати прагненням знайти справжнє кохання чи, бодай, любов або як його "оте" назвати.
ReplyDeleteЗовсім інша ситуація, коли ти в деталях вималювала собі "ідеал!" Ідеал хлопця, ідеал стосунків... і просто в певний момент усвідомлюєш, що "за крок до того самого" виявляється ця людина не відповідає твоїм уявленням і все зривається. Значить, ТУ людину ти ще не зустріла.
А взагалі, не варто шукати "того єдиного". Краще спрямувати свої сили, зусилля і старання на себе, щоб стати "тією, яка достойна того єдиного". Бо він ж теж бродить десь цією планетою (а може й за її межами(: )і шукає тебе... і зустріч ваша буде сюрпризом для обох.
Ви праві) Як казала одна відома особа, хоча я забула хто "Ищи себя, а муж найдеться". Насправді про все, що ви написали - емоції, пригоди і все таке - я не мрію. В принципі, пригод і емоцій мені якраз вистачає:) І ідеалів я не будую, особливо в плані стосунків, бо їх насправді не існує. Це були просто роздуми на вільну тему, не більше. Просто на даному етапі життя мені здається, що це все не для мене. Я тільки зараз побачила той коментар і вже не пам'ятаю, про що думала коли писала це все:) Кожен день стільки нових думок)А зараз мені взагалі не до таких роздумів)
ReplyDeleteНе потрібно також забувати про те, що при здійсненні одних мрій з"являються нові. Тому не потрібно наглухо закриватись і нікого не підпускати. Це добре, коли мрії збуваються, набагато важче, коли багато зусиль витрачається, а результату немає. А для здійснення потрібно знати (не просто вірити, а бути впевненим!), що вони здійсняться, рано чи пізно, і тоді в долі не буде іншого виходу, як реалізувати їх.
ReplyDeleteДо речі, думки дійсно матеріалізуються і мрії часто здійснюються. Я в цьому на власному прикладі переконалася. От тільки буває так, що коли та мрія стає реальністю - розумієш, що то була фігова мрія. Зі мною так бувало, але це вже окрема історія)
ReplyDeleteІ таке буває. Після таких фігових мрій починаєш більш прискіпливо ставитись до нових... точніше тоді йде більш жорсткий відбір чи це мрія чи просто бажання...
ReplyDeleteТа ні, насправді все не так. І ми далі і далі продовжуємо наступати на ті самі граблі) Тому що, коли нам чогось хочеться (а особливо якщо це ще й здається нам неможливим чи малореальним), то ми на цьому зациклюємося, навіть не думаючи чи треба то нам.
ReplyDeleteКолись почула фразу, вона мені дуже сподобалась "Господи, сделай так как мне надо, а не так как я хочу")))
"Господи, сделай так как мне надо, а не так как я хочу"
ReplyDeleteФраза класна, не один раз думав щось подібне... особливо коли душа прагнула одного, а розум казав щось зовсім протилежне...