Останнім часом я часто аналізую все, що сталося зі мною за останній рік. Минуле літо було справді "затишшям перед бурею". Це був насправді нуднющий період мого життя. Незважаючи на те, що Львів завжди залишатиметься моїм рідним містом і незважаючи на те, що я сумую страшенно за друзями і батьками.
Від жовтня в моєму житті сталося стільки (!), насправді багато... І я не лишк про те, що я фактично почала жити в іншій країні (дісйно так, я вже навіть встигла підписати контракт на квартиру юхууууу, ще тиждень - і великі переїзди). Події останніх шести місяців перевернули все в моїй душі і голові з ніг на голову, потім знову з голови на ноги, і так кілька разів. Це було щооооось... І це нереально круто - всі ці емоції, в які я колись не вірила, живучи у Львові і крутячись постійно в одному і тому ж... В одному і тому ж... Глорія Джинс Кофіс, курва мачь :) Ну, це теж було добре, теж багато чого ставалося, але це не порівняти з тим, як себе відчуваю зараз. Дякую, що так сталося (не знаю, кому дякувати, але дякую полюбому).
Чорт, я справді не вірила, що від щастя можна літати. Я не вірила, що можна розслабитись на всі сто відсотків, відпустити ситуацію і бути проооосто найвільнішою людиною на світі і взагалі в цілому Всесвіті. Я не вірила, що можна ридати і повзати по стінах від надлишку емоцій. Не вірила, що світ може буквально впасти на голову і не захочеться жити. Не вірила, що я на таке здатна. Не вірила, що для мене здатні на ТАКЕЕЕЕЕ... І не вірила, що не здатні. Не вірила, що не ті люди нездатні... Хм.... І теж не вірила, що здатні саме ті... Закрутила трошки, але сама себе я зрозуміла :)
Я зрозуміла, що реально ВСЕ проходить і також те, що ВСЕ можливо. Тепер я раз і назавжди вивчила це правило - проходить все! Не буває однаково. І все прекрасне (як здається інколи - найкраще в житті), що з якихось причин закінчилось - так і мало статись, значить... Це просто значить,що буде щось інше.
І як це круто, що ми можем вивчити це самостійно і потім зовсім по іншому дивитись на світ. Як це добре, що ми самі можем вирішити, як нам жити. Ким нам бути. Куди нам поїхати завтра. Як це добре, що ми можемо по справжньому любити, по справжньому страждати, по справжньому все відчувати, без жодних "штучок", без показухи. Просто робити все так, як є. Просто як в фільмах показують :)
Як це нереально добре, коли порівнюєш себе зі "вчорашнім" собою і можеш гордитись, що те і те зробив правильно, те і те вдалося, якісь мрії взяли і збулися. Яка різниця, чи це насправді було суттєво? Це важливо для тебе (для мене, для нього) - а значить, - це вже варте всього того...
І попереду ще стільки планів... І це, мабуть, найкраще в тій ситуації... І неважливо, що інколи приходить ностальгія за якимись днями, які минули і всееее більше їх нема, ностальгія за людьми, які були просто особливими і не забудуться ніколи. Але що ж, так вийшло, що поряд тепер вже зовсмі інші люди. Не менш особливі.
І ще знаєте - в Краків прийшло літо:) На сьогодні все. Більше я не знаю, що сказати.
п.с. скоро, як я згадувала, знову зміни :) і змін тепер буде багато, це літо обіцяє... дуже багато обіцяє насправді:) тому буду тепер частіше тут писати. Всім літаааааа :)
п.п.с. не можу дочекатися наступних вихідних, юхууууу !!!! зроблю скоро апдейт
Це був, мабуть, найкращий подарунок в моєму житті:) Нехай риба нікого не дивує, в тому насправді дуже багато змісту:)
І роботу свою я люблю навіть, хоча інколи хочеться бігти звідти, не оглядаючись :) І фоткатись на роботі теж люблю, як будь-яка дурна баба :D
Від жовтня в моєму житті сталося стільки (!), насправді багато... І я не лишк про те, що я фактично почала жити в іншій країні (дісйно так, я вже навіть встигла підписати контракт на квартиру юхууууу, ще тиждень - і великі переїзди). Події останніх шести місяців перевернули все в моїй душі і голові з ніг на голову, потім знову з голови на ноги, і так кілька разів. Це було щооооось... І це нереально круто - всі ці емоції, в які я колись не вірила, живучи у Львові і крутячись постійно в одному і тому ж... В одному і тому ж... Глорія Джинс Кофіс, курва мачь :) Ну, це теж було добре, теж багато чого ставалося, але це не порівняти з тим, як себе відчуваю зараз. Дякую, що так сталося (не знаю, кому дякувати, але дякую полюбому).
Чорт, я справді не вірила, що від щастя можна літати. Я не вірила, що можна розслабитись на всі сто відсотків, відпустити ситуацію і бути проооосто найвільнішою людиною на світі і взагалі в цілому Всесвіті. Я не вірила, що можна ридати і повзати по стінах від надлишку емоцій. Не вірила, що світ може буквально впасти на голову і не захочеться жити. Не вірила, що я на таке здатна. Не вірила, що для мене здатні на ТАКЕЕЕЕЕ... І не вірила, що не здатні. Не вірила, що не ті люди нездатні... Хм.... І теж не вірила, що здатні саме ті... Закрутила трошки, але сама себе я зрозуміла :)
Я зрозуміла, що реально ВСЕ проходить і також те, що ВСЕ можливо. Тепер я раз і назавжди вивчила це правило - проходить все! Не буває однаково. І все прекрасне (як здається інколи - найкраще в житті), що з якихось причин закінчилось - так і мало статись, значить... Це просто значить,що буде щось інше.
І як це круто, що ми можем вивчити це самостійно і потім зовсім по іншому дивитись на світ. Як це добре, що ми самі можем вирішити, як нам жити. Ким нам бути. Куди нам поїхати завтра. Як це добре, що ми можемо по справжньому любити, по справжньому страждати, по справжньому все відчувати, без жодних "штучок", без показухи. Просто робити все так, як є. Просто як в фільмах показують :)
Як це нереально добре, коли порівнюєш себе зі "вчорашнім" собою і можеш гордитись, що те і те зробив правильно, те і те вдалося, якісь мрії взяли і збулися. Яка різниця, чи це насправді було суттєво? Це важливо для тебе (для мене, для нього) - а значить, - це вже варте всього того...
І попереду ще стільки планів... І це, мабуть, найкраще в тій ситуації... І неважливо, що інколи приходить ностальгія за якимись днями, які минули і всееее більше їх нема, ностальгія за людьми, які були просто особливими і не забудуться ніколи. Але що ж, так вийшло, що поряд тепер вже зовсмі інші люди. Не менш особливі.
І ще знаєте - в Краків прийшло літо:) На сьогодні все. Більше я не знаю, що сказати.
п.с. скоро, як я згадувала, знову зміни :) і змін тепер буде багато, це літо обіцяє... дуже багато обіцяє насправді:) тому буду тепер частіше тут писати. Всім літаааааа :)
п.п.с. не можу дочекатися наступних вихідних, юхууууу !!!! зроблю скоро апдейт
Це був, мабуть, найкращий подарунок в моєму житті:) Нехай риба нікого не дивує, в тому насправді дуже багато змісту:)
А ще я прооооосто тащуся від Малого Ринку в Кракові!!!
І Вісли вліткууууууу!!!
І того, що посеред центра Кракова стільки ЗЕЛЕНІ :)
No comments:
Post a Comment