Останніх декілька тижнів зовсім мене розчарували. І літо не літо, і нічого цікавого. Хоча, я сприймаю це як затишшя перед бурею, оскільки я звикла бачити своє життя швидше як неспокійну течію, а не як "тиху гавань". І все ж...Завжди є паузи, які даються для того, щоб ми могли все добре обдумати, вирішити якісь внутрішні питання, розставити пріоритети і навіть спокійно почитати книжку перед сном. Не нервуватись, не радіти, не бути ні щасливою, ні нещасною - це не найкращий внутрішній стан, але інколи потрібний.
Тому я спокійно чекаю, коли моє життя набуде звичних обертів і емоцій буде аж забагато. Принаймні через три тижні зміниться обстановка, але про це пізніше:)
п.с. Я знаю, що зовсім-зовсім скоро до мене повернеться натхнення і мені буде про що написати:) Принаймні найближчі події в майбутньому цьому сприяють:)
No comments:
Post a Comment