Thursday, February 7, 2013

Midnight Train, Take Me Away

     Повернення додому завжди викликає змішані почуття. По-перше, я щаслива бути вдома. В мене повно ентузіазму чимось займатися, не сидіти на місці, працювати і веселитись. Зустріти всіх друзів, проводити вечори з близькими людьми, працювати над собою. Не хочу марно потратити свою двадцять першу весну. Коли я сиджу в своїй кімнаті, в мене навіть з'являється натхнення щось тут написати, прочитати книжку, просто зробити щось. По-друге, як я вже писала - скоро весна і я дуже сподіваюсь, що ця весна буде особливою. Зрештою, вона буде такою, якою зроблю її я.
     Є й інша сторона. З кожним кілометром в сторону Львова повертаються емоції, почуття і розчарування з минулого. Кажуть, не варто зациклюватись на поганому, не варто згадувати речі, які приносять дискомфорт, біль і так далі. Але це неминуче, бо місця мають властивість нагадувати про щось чи про когось, так само як музика, наприклад.
     Ну і нарешті - останнє. Я не вмію довго сидіти на одному місці. В мене таке враження, ніби стіни сходяться і стеля падає, коли я довго не змінюю обстановку. Когось розслабляє алкоголь, когось - випадкові зустрічі, а мене розслабляють нічні поїздки поїздами, автобусами, літаками - по-моєму це ще й ідеальне місце і час подумати про глобальні проблеми свого життя, про майбутнє і трохи помріяти. Може бути дуже важко і холодно, так як було сьогодні - 12 годин добиратись невідомими шляхами з Кракова до Львова. Але на диво зараз, після тої поїздки, я відчуваю себе дуже щасливою. І мушу признатись собі - щасливою не настільки від того, що я вдома, а щасливою від того, що я не там, де була вчора:)
     Ну і, звичайно ж, на закінчення мого монологу (щоб він не здавався таким нудним) - Вроцлав:)
Доволі схожий на Львів, я б сказала - веселе місто з кольоровими будиночками і головною фішкою міста - гномами:)

Назва говорить сама за себе. Треба було відвідати цей заклад:)

Але все-таки такі поїздки по містах десь в Європі варто робити  навесні-влітку, бо тоді будь-яке місто в декілька разів краще, зеленіше, не видно сміття:) До того ж, задоволення від прогулянки в 10 разів більше хоча б тому, що те-е-е-е-пло!


Взагалі-то більшість міст Європи схожі між собою. Ось ця вуличка один в один нагадує мені місто Кутну Гору в Чехії. В мене було навіть якесь дежавю:) 

Єдине, що мінімально зіпсувало настрій - це вітер, який просто здував нафіг з ніг і трохи відбивав бажання довго гуляти. Швидше спонукав до того, щоб піти кудись в тепле містечко і випити чогось зігріваючого:)

В Вроцлаві є свої епік-фейли, то правда:) Перший з них - це ось такий будинок за 5хв від центру міста. Досить контрастно, я б сказала.

Ну а це взагалі не потребує коментарів:) В одному з магазинів Empik (яких в Польщі стільки ж, скільки й бомжів на краківському вокзалі) ми знайшли книжку Sąsiedzi Polscy. І ось такий прапор і герб (!) України.
Ну і візитка Вроцлава - гноми, яких в центрі міста і в околицях центру більше сотні, треба тільки уважно шукати:) До речі, цікаве заняття! Перших півгодини;)

В гномів навіть є власний сайт, де є карта, по якій можна їх всіх знайти:) І ще трохи про них, бо то не просто гноми -  кожен з них щось означає і присвячений якійсь події/даті або ще щось:) Wrocławskie Krasnale
Півроку польських канікул закінчились, тепер треба повертатися до львівської реальності:) Або придумати нове місце, куди можна було б втекти:))

No comments:

Post a Comment