Чесно кажучи, ця цитата наштовхнула мене на думку про новий пост. Насправді вона потрапила мені на очі цілком випадково, але як ніколи влучно вписалася в мій стан.
Я буквально недавно мала досить цікаву розмову на тему, чим все-таки Краків кращий за Львів... Не буду чіпати матеріальну сторону питання, бо не в цьому суть.
Я, чесно кажучи, задумалась над цим питанням. Важко сказати, що я не люблю Львів як місто. Він справді залишиться назавжди в моїй душі і я теж завжди гордитимусь тим, що я львів'янка... Чесно кажучи, при кожній кращій можливості я підкреслюю, звідки я:)
Але я про інше. Знаю, що якщо це прочитає хтось із моїх друзів, то мабуть подумає, що я ненормальна і говорю дурниці. Але я дійсно так думаю. І кожного разу, коли приїжджаю додому на вихідні - моя теорія підтверджується.
По перше, тільки зараз я розумію, наскліьки мені не підходив ритм життя у Львові. Всі чомусь уявляють, що життя львів'ян - це щось в стилі "затишних кав'ярень" і "стареньких трамваїв". Але я бачила це життя зовсім інакше. Давним-давно ніхто (не кажу про всіх жителів Львова, я можу сказати лише про свій круг спілкування) не звертає уваги на ці речі... Які, блін, затишні кав'ярні, якщо є Фешн.
Фешн...Місце, куди приходять ті, кого цікавить єдина в світі річ - показати себе. Ну і наступна і не менш важлива ціль - подивитись на інших... Ось вони - два основні завдання, які з дня на день, з дня на день - не змінюються... Ну що ж, в цьому теж є свій прикол і звісно ж я про це все кажу, бо була частиною цього. До речі, під словом фешн я маю на увазі не тільки буквально той Фешн, який на Проспекті Свободи, сюди можна підписати цілий список :)
А ще я зовсім не хочу образити когось. Я просто думаю про те, що я звільнилася від цього замкнутого кола і стала якоюсь іншою людиною, чи що... Так мені здається. В моєму житті більше немає показухи, ніякоооої і це робить мене реально... щасливою. Ну я не знаю, якось так...
Я тут недавно почула, що тепер вконтакті створюють якісь сторінки тупу "Gossip Girl". Це так смішно... Знаєте, що це мені нагадує? Таку собі пародію... Альо, ми не на Манхеттені. Але з іншої сторони - дуже влучно. Місто Львів - місто, де кожен щось вдає, при чому - чим дальше це від правди, - тим більше вдає. Це просто закономірність якась.
Не знаю, чому я раптом почала про це думати і чому саме зараз, а ще більше не знаю, для чого я це тут пишу... І все-таки. Я не відразу прийшла до такого висновку, це зайняло мені добрих пів року промивання мозку:)
Ясно, що це просто моя думка. Навіть не думка, я б сказала, а імпульс останнього моменту. Подумала, сіла, написала. Завтра сяду і подмаю - нащо я це писала:)
Просто бісить, бісить мене в 2 ночі. що десь там, за 350 км звідси хтось щось вдає і намагється відповідати якимсь дурнуватим стандартам, які ніким ніби не створювались, а все ж існують. Існують і псують життя людям, які про це навіть не здогадуються.
Ну ось і все на сьогодні. Буду рада, якщо хтось, прочитавши цей пост, хоча б частково погодиться. Або навпаки - не погодиться. теж буду рада так само хахаха
I know you love me, xo-xo
No comments:
Post a Comment