Spirit Of A Bird

Я люблю подорожі, люблю нові поїздки і нові місця. Це завжди незабутні враження - побачити щось по-новому, почути щось по-новому, просто побачити світ. Тому що кожного дня в наших буднях стає трохи сіро і починаєш заувати, що за межами Львова є інше життя. Не те шоб краще чи гірше, просто інше. І по-своєму прекрасне і цікаве. Прага, травень 2011))

Кожного березня в мене починається хронічна хвороба - я страшенно хочу спакувати речі, нікому нічого не говорити і поїхати далеко-далеко, поїхати туди, де ніколи ше не ступала моя нога хаха. А потім наступні півроку, коли в мене поганий настрій, коли зовсмі захарюють будні, я просто відкриваю фотографії з недавньої поїздки і настрій зразу ж піднімається. Сьогодні захотілося згадати Прагу)) Обожнюю то місто. Якшо вам хочеться спокою і абсолютного розслаблення, хочеться забути про проблеми і рух - обов*язково поїдьте туди:)

Ця будівля, мабуть, не потребує реклами. Собор Святого Віта, який знаходиться в одній з величезної кількості вуличок, де реально можна загубитися. Собор знаходиться в крихітному дворику і нормально його сфоткати, або ше гірше - сфоткатись на його фоні просто неможливо) Хоча ми старалися. Місця зовсім не вистарчає. То і не дивно - його висота 124 метри, будували його близько 600років, уявляєте:)) Всередині він не повністю закінчений, але там дуже багато цікавого, все так...ну так...ееее готично я б сказала. Єдина порада - не варто на вихідних пробувати потрапити на екскурсію, бо всі цікаві місця перетворються на мурашник і людей настіііільки багато, що навіть дихати стає важко:( Але такі дрібниці зовсім-зовсім не зіпсували нашого бойового настрою побачити все)

До речі, атмосфера Праги трохи нагадує львівську, чи може мені так здалося)) Прага як і будь-яке модне місто має свою річку - Влтаву. А ше Прага дуууже відома своїми мостами, їх там, якшо не помиляюся більше 20) 

Ні-ні-ні...Описувати тут географію і історі Праги я не збираюся. якшо комусь цікаво - то для того є гугл і ше 100 способів взнати шось цікаве)) Я просто хочу написати про свої враження. Обов*язково попробуйте вепрове колєно - національну страву чехів. Ууууу, ввечері замучений гуляєш по центральному наместі (площі типу), дуже-дуже замучений і прямопропорційно щасливий, і тут якраз час зайти в одну з кафешок на центральній вуличці і попробувати чеські делікатеси. для любителів м*яса - самоє то)) Я хоч не люблю всяку там жирну свинину, але вепрове колєно спробувати варто))

Празька Глорія Джинс - то канєшно печальна історія)) Мусіла то сфоткати)) Все-таки чехи нормальні люди, в них же ж є Starbucks) I SubWay) Такшо глорія в доля не попала))

А ше, ясне діло, ніяка поїздка не обходиться без покупок. Така вже моя доля - всюди купувати шмотки. Якраз в Празі я купила піджак, який став напевно моєю улюбленою річчю в гардеробі. Може тому шо він мені про Чехію нагадує))) Ехххх

Писати можна ше довго і довго, але це все не то. Як-то кажуть - краще один раз побачити, ніж десять разів почути, і це стовідсоткова правда)))