Наші будні в апартаментах на Зеніт Стріт не потребують особливих коментарів)
Отак мене любили наші мужики)) Шкода, шо того Мішаню довелось залишити там, бо подорожувати з ним було б не особливо зручно))
Зате він грів мене довгими одинокими вечорами, коли всі працювали в нічну зміну, а я двіжувала сама)) Фільми з ним дивилась))
А ше з ним було прикольно спати))
До речі, про ведмедів...Американці були свято переконані, що Україна - це Сибір, там холодно і всюди ходять полярні ведмеді.
Чесно, вони дуже сильно дивувалмся, коли я їм пояснювала, що в нас теж є літо, є навіт море. А найбільше дивувалися, шо ми це не Росія і не СРСР) А ше частіше поняття не мали, хто ми такі і шо робимо в США)
Жили ми весело і дружно. Я, Олег, Поляк, Сава і Рома. веселі то були часи)) Ага, я забула ше про одних немаловажливих "жителів" нашої скромної оселі - амриканських тараканів. О так-так-так...
Насправді, до кінця літа ми так до них звикли...Так звикли...По приїзді в Україну я навіть сумувала за нмим) Жарт, звичайно ж))
Тепер про роботу. Все ж таки слоган програми "Work And Travel".
Насправді, робота продавця в магазині - це мабуть найбліьш...ну як би то сказати...Робота, на якій ще можна відчути себе людиною, а не, курва мать, рабом-кріпаком-невільником, як то було в Marriot. Стоїщ собі на касі, спілкуєшся з людьми. Насправді в Америці, як і всюди, я зустріла дуже багато цікавих людей. Людей, які дали мені зрозуміти, що представляє собою ота Гамерика. Їх погляди, ставлення до світу і до себе. Американці не тупі. Вони просто інші, вони привикли жити не так, як ми.
Так от...американці знають свої права. Вони не знають нічого про інших, зате добре знають те, що потрібно їм для власного життя і добробуту. Одного разу один хлопець написав мені листа, я досі його маю)) Там він якраз точно підмітив "американці зневажають тих, хто на них несхожий"...шось в тому є. І ше - американці дуже люблять писати оті записочки. Це так мило, в мене ціла колекція))
А ще в нас був крутий бос. Містер Маурісіо))
Такий собі дядько з Гондурасу, який приїхав в США просто механіком, а став мільйонером. Це для Америки нормально)) А ще була Міс Кейт)) Наша менеджерка Катя))
Оскільки в наших апартаментах дівчат, з якими можна було дружити, не знайшлося....ми з Кейт швидко подружилися і о так, нам було дійсно весело)) І хоч зараз ми вже рідко спілкуємся(( Про шо я часто жалію...Завжди приємно згадувати наші походи по магазинах в Lake Side Mall
Крім того всього, було і багато іншого. Було і пограбування з пістолетом. І непорозуміння з клієнтами... о да...за місяць я дуже добре вивчила фрази "go to hell", "f*ck off")) правда, застосовувала я їх вкрай рідко)) але бувало))
Потім сталось так, що мене відпраили в новий магазин. І залишили його на повну мою відповідальнсть. Це звичайно велика честь, але бляяя, відповідати за ремонт в декілька мільйонів - це доволі весела справа)
Зате в мене з*явилась можливість потусуватись в найкрутішому райончику Нового Орлеану) Називався він Old Metairie і там жили лікарі, юристи і ше всякі чуваки на Maserati =) Але ці розповіді упустимо)
Для всіх, хто планує відвідати США, можу сказати ще одну цікаву річ - в Америці ніхто нікому просто так не платить гроші. Поки ще вдома всі вибирають контракти, все виглядає доволі привабливо і багатообіцяюче...Оті всі описи контрактів. А факт такий - якщо хочеш заробити - доведеться працювати по 12 годин, а то і більше. Мійособистий рекорд - 16 годин=)
Після того дуже солодко спиться))
А ще не завжди везе з роботою...Нам було добре, бо вона була завжди. Були б сили і бажання) А от в інших людей 32 години на тиждень і фіг ти шось заробиш. І відробити програму за таких умов досить важко.
Я вже не кажу про всякі там поїздки Майамі - Нью Йорк - Лос Анджелес)
І все-таки, я раджу спробувати себе) Це як мінімум - незабутній досвід))) І купа спогадів)
Отака-от була наша робота на Shell Station. Взагалі-то ми працювали продавцями. остання фотка - то зі зйомок реклами (та-та, ми ше і в рекламу потрапили). Насправді ми носили отих жовтих штучок і не заправляли машини хаха.
Ми проадвали газети, каву і M&M's з кокосом і всякі інші радості))))))
А шеееее ми всі зібрали колекцію американських квотерів (монет в 25 центів). Кожен штат має свій власний знак) Це було дуууже цікаве заняття, до речі)))
Це була частина "Work", звичайно неповна. Все розказати просто нереально, та й деякі історії все ж таки не для інтернету)))
Частина "Travel" буде далі))))
Отак мене любили наші мужики)) Шкода, шо того Мішаню довелось залишити там, бо подорожувати з ним було б не особливо зручно))
Зате він грів мене довгими одинокими вечорами, коли всі працювали в нічну зміну, а я двіжувала сама)) Фільми з ним дивилась))
А ше з ним було прикольно спати))
До речі, про ведмедів...Американці були свято переконані, що Україна - це Сибір, там холодно і всюди ходять полярні ведмеді.
Чесно, вони дуже сильно дивувалмся, коли я їм пояснювала, що в нас теж є літо, є навіт море. А найбільше дивувалися, шо ми це не Росія і не СРСР) А ше частіше поняття не мали, хто ми такі і шо робимо в США)
Chill Out)) |
Жили ми весело і дружно. Я, Олег, Поляк, Сава і Рома. веселі то були часи)) Ага, я забула ше про одних немаловажливих "жителів" нашої скромної оселі - амриканських тараканів. О так-так-так...
Насправді, до кінця літа ми так до них звикли...Так звикли...По приїзді в Україну я навіть сумувала за нмим) Жарт, звичайно ж))
Тепер про роботу. Все ж таки слоган програми "Work And Travel".
Насправді, робота продавця в магазині - це мабуть найбліьш...ну як би то сказати...Робота, на якій ще можна відчути себе людиною, а не, курва мать, рабом-кріпаком-невільником, як то було в Marriot. Стоїщ собі на касі, спілкуєшся з людьми. Насправді в Америці, як і всюди, я зустріла дуже багато цікавих людей. Людей, які дали мені зрозуміти, що представляє собою ота Гамерика. Їх погляди, ставлення до світу і до себе. Американці не тупі. Вони просто інші, вони привикли жити не так, як ми.
Сірожа із дуінг лаундрі=) |
А ще в нас був крутий бос. Містер Маурісіо))
Такий собі дядько з Гондурасу, який приїхав в США просто механіком, а став мільйонером. Це для Америки нормально)) А ще була Міс Кейт)) Наша менеджерка Катя))
Оскільки в наших апартаментах дівчат, з якими можна було дружити, не знайшлося....ми з Кейт швидко подружилися і о так, нам було дійсно весело)) І хоч зараз ми вже рідко спілкуємся(( Про шо я часто жалію...Завжди приємно згадувати наші походи по магазинах в Lake Side Mall
Dining Out |
Потім сталось так, що мене відпраили в новий магазин. І залишили його на повну мою відповідальнсть. Це звичайно велика честь, але бляяя, відповідати за ремонт в декілька мільйонів - це доволі весела справа)
Greek Salad |
Для всіх, хто планує відвідати США, можу сказати ще одну цікаву річ - в Америці ніхто нікому просто так не платить гроші. Поки ще вдома всі вибирають контракти, все виглядає доволі привабливо і багатообіцяюче...Оті всі описи контрактів. А факт такий - якщо хочеш заробити - доведеться працювати по 12 годин, а то і більше. Мійособистий рекорд - 16 годин=)
Після того дуже солодко спиться))
Our Boss |
А ще не завжди везе з роботою...Нам було добре, бо вона була завжди. Були б сили і бажання) А от в інших людей 32 години на тиждень і фіг ти шось заробиш. І відробити програму за таких умов досить важко.
Я вже не кажу про всякі там поїздки Майамі - Нью Йорк - Лос Анджелес)
І все-таки, я раджу спробувати себе) Це як мінімум - незабутній досвід))) І купа спогадів)
Me and Mr Mauricio |
Отака-от була наша робота на Shell Station. Взагалі-то ми працювали продавцями. остання фотка - то зі зйомок реклами (та-та, ми ше і в рекламу потрапили). Насправді ми носили отих жовтих штучок і не заправляли машини хаха.
Ми проадвали газети, каву і M&M's з кокосом і всякі інші радості))))))
А шеееее ми всі зібрали колекцію американських квотерів (монет в 25 центів). Кожен штат має свій власний знак) Це було дуууже цікаве заняття, до речі)))
Це була частина "Work", звичайно неповна. Все розказати просто нереально, та й деякі історії все ж таки не для інтернету)))
Частина "Travel" буде далі))))
No comments:
Post a Comment