Monday, January 23, 2012

Work

Наші будні в апартаментах на Зеніт Стріт не потребують особливих коментарів)

Отак мене любили наші мужики)) Шкода, шо того Мішаню довелось залишити там, бо подорожувати з ним було б не особливо зручно))


Зате він грів мене довгими одинокими вечорами, коли всі працювали в нічну зміну, а я двіжувала сама)) Фільми з ним дивилась))

А ше з ним було прикольно спати))

До речі, про ведмедів...Американці були свято переконані, що Україна - це Сибір, там холодно і всюди ходять полярні ведмеді.
Чесно, вони дуже сильно дивувалмся, коли я їм пояснювала, що в нас теж є літо, є навіт море. А найбільше дивувалися, шо ми це не Росія і не СРСР) А ше частіше поняття не мали, хто ми такі і шо робимо в США)

Chill Out))

Жили ми весело і дружно. Я, Олег, Поляк, Сава і Рома. веселі то були часи)) Ага, я забула ше про одних немаловажливих "жителів" нашої скромної оселі - амриканських тараканів. О так-так-так...

Насправді, до кінця літа ми так до них звикли...Так звикли...По приїзді в Україну я навіть сумувала за нмим) Жарт, звичайно ж))


 Тепер про роботу. Все ж таки слоган програми "Work And Travel".
Насправді, робота продавця в магазині - це мабуть найбліьш...ну як би то сказати...Робота, на якій ще можна відчути себе людиною, а не, курва мать, рабом-кріпаком-невільником, як то було в Marriot. Стоїщ собі на касі, спілкуєшся з людьми. Насправді в Америці, як і всюди, я зустріла дуже багато цікавих людей. Людей, які дали мені зрозуміти, що представляє собою ота Гамерика. Їх погляди, ставлення до світу і до себе. Американці не тупі. Вони просто інші, вони привикли жити не так, як ми.
Сірожа із дуінг лаундрі=)
 Так от...американці знають свої права. Вони не знають нічого про інших, зате добре знають те, що потрібно їм для власного життя і добробуту. Одного разу один хлопець написав мені листа, я досі його маю)) Там він якраз точно підмітив "американці зневажають тих, хто на них несхожий"...шось в тому є. І ше - американці дуже люблять писати оті записочки. Це так мило, в мене ціла колекція))


А ще в нас був крутий бос. Містер Маурісіо))
Такий собі дядько з Гондурасу, який приїхав в США просто механіком, а став мільйонером. Це для Америки нормально)) А ще була Міс Кейт)) Наша менеджерка Катя))
Оскільки в наших апартаментах дівчат, з якими можна було дружити, не знайшлося....ми з Кейт швидко подружилися і о так, нам було дійсно весело)) І хоч зараз ми вже рідко спілкуємся(( Про шо я часто жалію...Завжди приємно згадувати наші походи по магазинах в Lake Side Mall
Dining Out
Крім того всього, було і багато іншого. Було і пограбування з пістолетом. І непорозуміння з клієнтами... о да...за місяць я дуже добре вивчила фрази "go to hell", "f*ck off")) правда, застосовувала я їх вкрай рідко)) але бувало))

Потім сталось так, що мене відпраили в новий магазин. І залишили його на повну мою відповідальнсть. Це звичайно велика честь, але бляяя, відповідати за ремонт в декілька мільйонів - це доволі весела справа)
Greek Salad
 Зате в мене з*явилась можливість потусуватись в найкрутішому райончику Нового Орлеану) Називався він Old Metairie і там жили лікарі, юристи і ше всякі чуваки на Maserati =) Але ці розповіді упустимо)

Для всіх, хто планує відвідати США, можу сказати ще одну цікаву річ - в Америці ніхто нікому просто так не платить гроші. Поки ще вдома всі вибирають контракти, все виглядає доволі привабливо і багатообіцяюче...Оті всі описи контрактів. А факт такий - якщо хочеш заробити - доведеться працювати по 12 годин, а то і більше. Мійособистий рекорд - 16 годин=)
Після того дуже солодко спиться))
Our Boss


А ще не завжди везе з роботою...Нам було добре, бо вона була завжди. Були б сили і бажання) А от в інших людей 32 години на тиждень і фіг ти шось заробиш. І відробити програму за таких умов досить важко.
Я вже не кажу про всякі там поїздки Майамі - Нью Йорк - Лос Анджелес)

І все-таки, я раджу спробувати себе) Це як мінімум - незабутній досвід))) І купа спогадів)
Me and Mr Mauricio

Отака-от була наша робота на Shell Station. Взагалі-то ми працювали продавцями. остання фотка - то зі зйомок реклами (та-та, ми ше і в рекламу потрапили). Насправді ми носили отих жовтих штучок і не заправляли машини хаха.
Ми проадвали газети, каву і M&M's з кокосом і всякі інші радості))))))
А шеееее ми всі зібрали колекцію американських квотерів (монет в 25 центів). Кожен штат має свій власний знак) Це було дуууже цікаве заняття, до речі)))
Це була частина "Work", звичайно неповна. Все розказати просто нереально, та й деякі історії все ж таки не для інтернету)))
Частина "Travel" буде далі))))

No comments:

Post a Comment