You Don't Know Me

п.с. Сьогодні в мене був один з тих вечорів, які бувають дуже рідко - я зовсім нічого не робила, нікуди не ходила і ні про що особливо важливе не думала. Осттаннім часом я це рідко собі дозволяю. І навіть часто забуваю, як же ж я люблю бути наодинці. Як я люблю недовгу самотність і спокій. І ще я люблю дивитись фільми, сьогодні то був Матч Пойнт (насправді після того фільму просинається ненависть до деяких осіб чоловічої статі і гостре відчуття несправедливості - тому краще той фільм дивитися в хорошому настрої, взагалі він класний). Я вже давно бачила цього актора то тут, то там, але ніколи особливо не звертала уваги. А сьогодні до мене дійшло, that he is hot. 

п.п.с. Вся справа в британському акценті. Уххх.

п.п.п.с. Матч Пойнт раджу подивитися. "Ніколи не взнаєш, хто для тебе близька людина, поки не прийде кризовий момент. Хочеться заховати свою вину під коврик і жити так, ніби нічого не сталося. І приходиться". Насправді на ту тему мені хотілося б писати довго і багато. Просто мене дивує, на що здатні піти люди заради матеріального комфорту. Бо все-таки мені здається, що основне - це те, що всередині. І ніяка машина чи вілла на березі океану не зможе принести щастя, якщо до неї приходиться йти по трупах. Ніяка сума на рахунку в банку не перекриє душевного неспокою, від якого зриваєшся вночі і здається, що хтось випустив все повітря з кімнати. Мабуть, це найгріше, що може статися з людиною - назавжди втратити душвний спокій. Не можу придумати нічого гіршого. Одним словом - треба дивитись фільм, щоб зрозуміти про що я говорю:)